Bir Gün Her Şey - Gazapizm

«Hangi suyla hangi kiri temizleyeceğiz şimdi?»

Derken insanlar gökyüzüne açacaklar ellerini

Kaçıncı söz gelişi söylenişin bana?

İnan ben değilim seni böyle utandıran, dönmelisin

Bir şeylerin mücadelesi, bir tür militanlık gibi

Sonra ipi saldık gitti, insanız şimdi

Tehlikede hissettiğimiz çok güzelken «Pis» dediğimiz

Sonra hissettiğimiz, pişmanlık kesin

Beni test edeceğiniz kulvar biraz farklı olsun

Sokak koksun ah yok dostum uyuşturucu hapsedildi

Asla pak değildik ancak sana kaç seyirlik şarkılar bıraktık

Resmen müzik değildi hiçbirisi

Bu saatten sonra kapansa da olur şarkım

Duvarlarda sözlerim bak: «Gazapizm sokaktır!»

Benim yok hakkım, anlatmaktan vazgeçmeye

Bir misyon yüklenmişim kuruyacak bu bataklık

Bir baharda görüşmezsek «Hoşça kalın!»

denmeyecek ve koş Bakalım,

düşmeyeceğiz borcum mu bitmeyecek hep

Ödenecek hep ölenler olacak, hep gülen sen olmaz

Yok direncin solacak rengin, tetikte kal’ca’z ancak sana kal’cak silah tutmak

Bundan birkaç sene sonra

Zihnen çok yorgunum amca biraz şarap, biraz yara, biraz para

Bolca ihanet etrafım, biraz yalan

Hepten talan edilecek bak onca zaman inşaasını sürdüğün o geleceğin

Bir gün geleceğim

Çok huzurlu uyuyacağız biz geceleri, niceleri

Dert edinecek kendisine ve kimse anlamayacak bizi

Tabutları zincirleyin yeryüzüne gerçek değil ölüm bana

Ellerini titretecek içtiklerin

Suça fazla meyilliydik ancak istediğim bir yerde değildim abi

Bir rüzgara bakar her şey şimdi

Bakma öyle esrar çekip mayıştıklarına sanki bu mağripli çocuklar

Bir gün elbet yakacaklar Paris’i, daha iyisi, olmayacaktır Olduğundan aptal

değiliz, ama saplantılar gülümseyecek

Şehvetle sen boğazlarken kendini, her biri

İdam alır düşlerim, bir gece vakti ancak örgüt sayılmayacak asla her şeyden

vazgeçenler

Belki slogan, belki pankart olur bir gün ancak

İnanmayacak hiçbir kimse bu cümleye:

«Bir gün her şey çok güzel olacak!»

«Який бруд ми зараз будемо очищати якою водою?»

Тоді люди відкриють руки до неба

Яке слово ти сказав мені?

Повірте, не я вас так соромлю, ви повинні повернутися

Боротьба речей, як якась войовничість

Тоді ми відпустили мотузку, тепер ми люди

Те, що ми називаємо «брудним», коли це так красиво, ми відчуваємо небезпеку

Шкода, яке ми відчували потім, є певним

Нехай провулок, яким ти мене випробовуєш, буде трохи іншим

Вулиця пахне, ой ні, друже, наркотики ув’язнені

Ми ніколи не були чистими, але скільки видовищних пісень ми залишили тобі?

Жодна з них не була офіційною музикою

Навіть якщо він закриється після цього часу, моя пісня

Подивіться на мої слова на стінах: «Гнів – вулиця!»

Я не маю права перестати розповідати

Я взявся за завдання, це болото висохне

«До побачення!»

не буду намагатися бігти, подивимося,

ми не впадемо, мій борг завжди закінчиться

Завжди знайдуться ті, хто помре, щоб їм заплатили, не завжди ти посміхаєшся

Ні, ваш опір згасне, ми будемо пильними, але ви залишитеся тримати рушницю

через кілька років після цього

Я душевно виснажений дядьку, трохи вина, трохи ран, трохи грошей

Навколо мене багато зради, трохи брехні

Дивіться, майбутнє, яке ви будували весь цей час, буде пограбоване

Одного дня я прийду

Ми будемо спати дуже спокійно вночі, багато інших

Він буде переживати за себе, і ніхто нас не зрозуміє

Прикуйте труни до землі не справжня смерть для мене

Те, що ви п’єте, змусить вас тремтіти руки

Ми були занадто схильні до злочинів, але я був не в тому місці, де я хотів, брате

Тепер усе дивиться на вітер

Не дивіться на них, ніби ці мавританські діти курять марихуану

Одного разу вони неодмінно спалять Париж, а ще краще — ні.

Ми ні, але нав'язливі ідеї посміхнуться

Пожадливістю ви душите себе, кожен

Я мрію про страту вночі, але організація ніколи не буде вище за все.

тих, хто здається

Можливо, колись це буде гасло, може, банер.

Ніхто не повірить цій фразі:

«Колись усе буде добре!»