Varulven - Garmarna

Jungfrun hon skulle åt stugan gå

Linden darrar i lunden

Så tog hon den vägen åt skogen blå

Ty hon var vid älskogen bunden

Och när som hon kom till skogen blå

Linden darrar i lunden

Där mötte henne en ulv så grå

Ty hon var vid älskogen bunden

Kära ulver du bit inte mig

Dig vill jag giva min silversärk

Silversärk jag passar ej på

Ditt unga liv och blod måst gå

Kära du ulver bit inte mig

Linden darrar i lunden

Dig vill jag giva min silversko

Ty hon var vid älskogen bunden

Silversko jag passar ej på

Linden darrar i lunden

Ditt unga liv och blod måst gå

Ty hon var vid älskogen bunden

Kära du ulver du bit inte mig

Dig vill jag giva min guldkrona

Guldkrona jag passar ej på

Ditt unga liv och blod måst gå

Jungfrun hon steg sig så högt i ek

Linden darrar i lunden

Och ulven han gick ner på backen och skrek

Ty hon var vid älskogen bunden

Ulven han grafte den ek till rot

Linden darrar i lunden

Jungfrun gav upp ett så hiskeligt rop

Ty hon var vid älskogen bunden

Och ungersven han sadlar sin gångare grå

Linden darrar i lunden

Han red litet fortare än fågeln flög

Ty hon var vid älskogen bunden

Och när som han kom till platsen fram

Linden darrar i lunden

Så fann han ej mer än en blodiger arm

Ty hon var vid älskogen bunden

Gud trösta Gud bättra mig ungersven

Linden darrar i lunden

Min jungfru är borta min häst är förränd

Ty hon var vid älskogen bunden

Дівчина піде на дачу

У гаю тремтить липа

Так вона пішла тією дорогою до синього лісу

Бо вона була скута лісом кохання

А коли вона прийшла в ліс синій

У гаю тремтить липа

Там її зустрів такий сірий вовк

Бо вона була скута лісом кохання

Любі вовки, ви мене не кусайте

Я хочу подарувати тобі своє срібло

Срібні вироби я не доглядаю

Твоє молоде життя і кров мають піти

Любі ви, вовки, не кусайте мене

У гаю тремтить липа

Я хочу подарувати тобі свій срібний черевик

Бо вона була скута лісом кохання

Срібний черевик я не доглядаю

У гаю тремтить липа

Твоє молоде життя і кров мають піти

Бо вона була скута лісом кохання

Любі ви вовки, ви мене не кусайте

Я хочу подарувати тобі свою золоту корону

Золота корона я не доглядаю

Твоє молоде життя і кров мають піти

Діва так високо піднялася в дубі

У гаю тремтить липа

А вовк він зійшов з гори і закричав

Бо вона була скута лісом кохання

Вовка прищепив той дуб до кореня

У гаю тремтить липа

Від такого жахливого крику дівчина відмовилася

Бо вона була скута лісом кохання

І юнак він осідлає свого пішохода сірого

У гаю тремтить липа

Він їхав трохи швидше, ніж летів птах

Бо вона була скута лісом кохання

А коли прибув на місце

У гаю тремтить липа

Тож він знайшов лише закривавлену руку

Бо вона була скута лісом кохання

Боже, утіши, Боже, покращи мене, юначе

У гаю тремтить липа

Нема моєї дівиці, немає мого коня

Бо вона була скута лісом кохання