Ночной полёт - Гарик Сукачёв, Неприкасаемые

На снегу лежат следы

Словно плеши, словно плеши

Поперек следов — столбы,

На которых свет повешен,

Он растерзан и раскис

Полосатый, как тельняшка,

Свет беспомощно обвис

На троллейбусных растяжках.

Только Ночь, Ночь, Ночь

Только Ночь, Ночь, Ночь

Только Ночь, Ночь, Ночь

Только Ночь, Ночь, Ночь

Я, как будто малый гном,

Еле видный мальчик-с-пальчик,

По дороге в гастроном

Лишь неясно обозначен.

И, ненужен, прохожу,

Словно тень я, словно тень я,

В зеркале окон гляжу,

Не имея отраженья

В эту Ночь, Ночь, Ночь

В эту Ночь, Ночь, Ночь

В эту Ночь, Ночь, Ночь

В эту Ночь, Ночь, Ночь

Где забытый светофор

Встрепенется ритмом «Reggey»,

Вдруг стрельнут в меня

В упор

Злые мысли о побеге,

И сожмет виски в тиски

Боль до умопомраченья,

Я завою от тоски

Без сомненья и стесненья.

Там, где Ночь, Ночь, Ночь

Там, где Ночь, Ночь, Ночь

Там, где Ночь, Ночь, Ночь

Там, где Ночь, Ночь, Ночь

А когда отступит страх

На секунду, миг короткий,

Как взлечу я на крылах

Над бульваром и высоткой,

И, над Яузой летя,

Громко свистнув

Что есть мочи,

Пронесусь дугой шутя

В черной ночи

Между прочим.

В эту Ночь, Ночь, Ночь

В эту Ночь, Ночь, Ночь

В эту Ночь, Ночь, Ночь

На снігу лежать сліди

Неначе плєши, немов плєши

Поперек слідів — стовпи,

На яких світло повішене,

Він розтерзаний і розкис

Смугастий, як тільник,

Світло безпорадно обвисло

На тролейбусних розтяжках.

Тільки Ніч, Ніч, Ніч

Тільки Ніч, Ніч, Ніч

Тільки Ніч, Ніч, Ніч

Тільки Ніч, Ніч, Ніч

Я ніби малий гном,

Ледве видний хлопчик-з-пальчик,

Дорогою в гастроном

Лише неясно позначено.

І, непотрібний, проходжу,

Немов тінь я, немов тінь я,

У дзеркалі вікон дивлюся,

Не маючи відображення

У цю Ніч, Ніч, Ніч

У цю Ніч, Ніч, Ніч

У цю Ніч, Ніч, Ніч

У цю Ніч, Ніч, Ніч

Де забутий світлофор

Стрепенеться ритмом «Reggey»,

Раптом стрільнуть у мене

В упор

Злі думки про втечу,

І стисне віскі в тиски

Біль до запаморочення,

Я завою від суми

Без сумніву і сорому.

Там, де Ніч, Ніч, Ніч

Там, де Ніч, Ніч, Ніч

Там, де Ніч, Ніч, Ніч

Там, де Ніч, Ніч, Ніч

А коли відступить страх

На секунду, мить коротка,

Як вилячу я на крилах

Над бульваром і висоткою,

І, над Яузою летячи,

Гучно свиснув

Що є сечі,

Пронесуся дугою жартома

Чорної ночі

Між іншим.

У цю Ніч, Ніч, Ніч

У цю Ніч, Ніч, Ніч

У цю Ніч, Ніч, Ніч