Марионетки - Гарик Сукачёв, Неприкасаемые

Лица стёрты, краски тусклы —

То ли люди, то ли куклы

Взгляд похож на взгляд,

А день — на день

Я устал и, отдыхая

В балаган вас приглашаю

Где куклы так похожи на людей

Арлекины и пираты

Циркачи и акробаты

И злодей, чей вид внушает страх

Волк и заяц, тигры в клетке —

Все они марионетки

В ловких и натруженных руках

Кукол дергают за нитки

На лице у них улыбки

И играет клоун на трубе

И в процессе представленья

Создается впечатленье

Что куклы пляшут сами по себе

Ах, до чего ж порой обидно

Что хозяина не видно:

Вверх и в темноту уходит нить,

А куклы так ему послушны

И мы верим простодушно

В то, что кукла может говорить

Но вот хозяин гасит свечи —

Кончен бал и кончен вечер

Засияет месяц в облаках…

Кукол снимут с нитки длинной

И, засыпав нафталином

В виде тряпок сложат в сундуках

Особи стерті, фарби тьмяні —

То лі люди, то лі ляльки

Погляд схожий на погляд,

А день — на день

Я втомився і, відпочиваючи

В балаган вас запрошую

Де ляльки такі схожі на людей

Арлекіни та пірати

Циркачі та акробати

І злодій, чий вигляд вселяє страх

Вовк і заєць, тигри в клітці —

Усі вони маріонетки

У спритних і навантажених руках

Ляльок смикають за нитки

На лиці у них усмішки

І грає клоун на трубі

І в процесі уявлення

Складається враження

Що ляльки танцюють самі по собі

Ах, до чого ж часом прикро

Що господаря не видно:

Вгору і в темряві йде нитка,

А ляльки так йому слухняні

І ми віримо простодушно

Те, що лялька може говорити

Але ось господар гасить свічки —

Кончений бал і закінчений вечір

Засяє місяць у хмарах…

Ляльок знімуть з нитки довгою

І, засипавши нафталіном

У вигляді ганчір'я складуть у скринях