Isimbi - Gaël Faye, Ben l'Oncle Soul

J’ai vécu sur la grève, les yeux dans mes rêves

A écouter le vague à l'âme que les vents soulèvent

Je pensais m'être échoué à jamais dans l’estuaire

Quand cette femme m’a dit: «viens, viens prendre la mer»

Alors nos mains d’amoureux ont sculpté une pirogue

Au début le ciel est bleu, tu pars et tu vogues

On a glissé sur une mer d’huile, un miroir onduleux

Et bientôt au fil de l’eau, le ciel devint nébuleux

Y’a la mer en furie, puis les tempêtes que l’on brave

Et de la poupe à la proue, on s’accroche, on en bave

L'équipage se renforce, apprend avec l'âge

Que l’océan est sauvage lorsqu’on quitte ses rivages

Puis un jour on s’amarre au dessus d’un champ de lumières

Les amants qui s’aimèrent d’un scintillement lunaire

Plongent ensemble dans l’azur aux ressacs éphémères

Et remontent à la surface une perle solaire

Oh… Isimbi, Isimbi

Oh… Isimbi, Isimbi

Oh… Le noyau de mon fruit de vie

Isimbi… Isimbi…

La plus belle perle du monde à m’en brûler les prunelles

Je le jure sur ma vie que la mienne sera pour elle

Six heures trente, six décembre, c’est un ange qui descend

Dans ma vie, dans cette chambre, je ne sais plus ce que je ressens

Un sentiment d’embrasement bien plus fort que l’amour

Je fus Dieu un instant… c'était peut-être pour toujours

C’est la chair de ma chair, le sang de mon sang

Et j’en perds mes repères à être père d’un enfant

Révolution accomplie!

Mon Grand Soir le voici

Parce que l’on meurt tous un jour, je riposte par la vie

Isimbi, c’est son nom, «la perle éternelle»

Ou «la neige des volcans» sur le toit de ma Terre mère

A la mère de ma fève, à ses talents d’orfèvres

La rosée de sa fleur est la perle de ma fièvre

Parce que l’on était «elle et moi», parce que l’on s’aimait à l'étroit

Parce qu’il fallait être deux pour faire trois

Petite perle nacrée, si le ciel me soustrait

Je serais toujours près, près de toi en secret

Petite perle, tu descends d’une lignée de poètes

D’idéalistes en tout genre, de chercheurs de conquêtes

Lève les yeux, une aïeule brille pour toi

Suzana comme un nom au reflet d’autrefois

IBUKA, souviens-toi, le prélude à ta vie

Suzana c’est le nom d’un immortel atavisme

Petite fille pardonne-nous pour ce monde dérisoire

Pour tes épaules bien trop frêles face au poids de l’Histoire

Petite princesse au royaume de mes mots

A tous les fleuves qui t’irriguent, à tes rivières indigo

A nos droits de douter, à nos rages d’exister

A nos chants de clarté que je t’offre en bouquet

Petite plante céleste aux yeux de rubis

Bienvenue ma princesse, bienvenue dans la vie…

Я жив на березі, очі уві сні

Слухати хвилю до душі, яку підносять вітри

Думав, що я назавжди застряг у лимані

Коли та жінка сказала мені: «Прийди, прийди і візьми до моря»

Так наші люблячі руки виліпили каное

Спочатку небо блакитне, йдеш і пливеш

Ми ковзали по морю нафти, хвилястому дзеркалу

І невдовзі над водою небо затягнулося хмарами

Там бурхливе море, потім шторми, які ми витримуємо

А від корми до носа тримаємось, пускаємо слюни

Екіпаж міцніє, вчиться з віком

Що океан дикий, коли покидаєш його береги

Тоді одного дня ми швартуємось над полем вогнів

Закохані, які кохали один одного місячним мерехтінням

Пориньте разом у лазурь з ефемерними підводними потоками

І підійде на поверхню сонячна перлина

О... Ісімбі, Ісімбі

О... Ісімбі, Ісімбі

О... Ядро мого плоду життя

Ісімбі… Ісімбі…

Найкрасивіша перлина в світі, яка випалила мені очі

Я клянусь своїм життям, що моє буде для неї

Шість тридцять, 6 грудня, сходить ангел

У своєму житті, в цій кімнаті, я більше не знаю, що відчуваю

Пекуче почуття набагато сильніше за любов

Я був Богом на мить... можливо, це було назавжди

Це плоть від плоті моєї, кров моєї крові

І я втрачаю орієнтацію, щоб бути батьком дитини

Революція здійснена!

Ось і моя велика ніч

Тому що ми всі помремо одного дня, я борюся з життям

Ісімбі — це його назва, «вічна перлина»

Або «сніг вулканів» на даху моєї Матері-Землі

До матері мого боба, до її талантів золотарки

Роса його квітки — перлина моєї лихоманки

Тому що ми були вона і я, тому що ми міцно любили один одного

Тому що, щоб зробити три, знадобилося два

Маленька перлинка, якщо небо забере мене

Я завжди буду поруч, поруч з тобою таємно

Маленька перлинка, ти з рядка поетів

Ідеалісти всіх мастей, шукачі завоювань

Дивись угору, прабатька тобі світить

Сузана як ім'я, що відображає старі часи

ІБУКА, пам'ятай, прелюдія до твого життя

Сузана – це ім’я безсмертного атавізму

Дівчинка, вибач нам цей мізерний світ

Для твоїх плечей, занадто слабких під тягарем історії

Маленька принцеса в царстві моїх слів

До всіх річок, які зрошують вас, до ваших річок індиго

На наше право сумніватися, на нашу лютість на існування

До наших пісень ясності, що пропоную тобі букетом

Маленька небесна рослина з рубіновими очима

Ласкаво просимо, моя принцеса, ласкаво просимо до життя...