La prière - Frida Boccara, Mastreechter Staar

Par le petit garçon qui meurt près de sa mère

Tandis que des enfants s’amusent au parterre

Et par l’oiseau blessé qui ne sait pas comment

Son aile tout à coup s’ensanglante et descend

Par la soif et la faim et le délire ardent

Je vous salue, Marie

Par les gosses battus, par l’ivrogne qui rentre

Par l'âne qui reçoit des coups de pied au ventre

Et par l’humiliation de l’innocent châtié

Par la vierge vendue qu’on a déshabillé

Par le fils dont la mère a été insulté

Je vous salue, Marie

Par la vieille qui, trébuchant sous trop de poids

S'écrie: «Mon Dieu !»

par le malheureux dont les bras

Ne purent s’appuyer sur une amour humaine

Comme la Croix du Fils sur Simon de Cyrène

Par le cheval tombé sous le chariot qu’il traîne

Je vous salue, Marie

Par les quatre horizons qui crucifient le monde

Par tous ceux dont la chair se déchire ou succombe

Par ceux qui sont sans pieds, par ceux qui sont sans mains

Par le malade que l’on opère et qui geint

Et par le juste mis au rang des assassins

Je vous salue, Marie

Par la mère apprenant que son fils est guéri

Par l’oiseau rappelant l’oiseau tombé du nid

Par l’herbe qui a soif et recueille l’ondée

Par le baiser perdu par l’amour redonné

Et par le mendiant retrouvant sa monnaie

Je vous salue, Marie

Маленьким хлопчиком, який помирає біля матері

Поки діти веселяться на підлозі

І пораненим птахом, що не вміє

Його крило раптом закривається і опускається

Крізь спрагу, голод і хижий марення

Я вітаю тебе, марі

Від побитих дітей, від п’яного, що приходить додому

По віслю ногою в живіт

І приниженням покараних невинних

До проданої незайманої роздяглася

Сином, чию матір образили

Я вітаю тебе, марі

Старою жінкою, яка спотикалася під занадто великою вагою

Кричить: «Боже мій!»

нещасними чиїми руками

Не міг покладатися на людську любов

Як хрест Сина на Симоні Кірене

Кінь, що впав під віз, тягне

Я вітаю тебе, марі

Чотири горизонти, що розпинають світ

Усім, чия плоть рветься або піддається

Тим без ніг, без рук

Оперований пацієнт і стогне

І тільки що поставлений в ранг вбивць

Я вітаю тебе, марі

Мати почув, що її син вилікувався

Птах згадує птаха, що впав з гнізда

Травою, що прагне і збирає душ

Поцілунком, втраченим відновленим коханням

І тим, що жебрак знайшов свою зміну

Я вітаю тебе, марі