Nessun Perché - Franco126

Che rimarrebbe se il vento si portasse via il deserto con un soffio?

Forse spunterebbe un’isola nel mezzo dell’oceano

Forse pioverebbe sabbia in pieno centro

Che ci sarebbe di certo, se la vita fosse un sogno dentro a un sogno?

Forse nulla avrebbe senso e mi sentirei diverso

Ogni volta che apro gli occhi al mio risveglio

Il cielo è solo una stanza senza pavimento

E ti ci puoi perdere dentro in un momento

L’infinito è soltanto una strada a doppio senso

E sono perso se tu vai nel lato inverso

Che rimarrebbe di te

Se te ne andassi adesso senza nessun perché?

Che rimarrebbe di te?

Un sorriso a rovescio, nel fondo di un caffè

Cosa accadrebbe se il vento ti portasse via il sorriso con un soffio?

Forse lo prenderei al volo o lo troverei su un tetto

Impigliato in mezzo ai rami di un cipresso

Cosa accadrebbe se il tempo decidesse di rallentare il suo corso?

Forse rimarrei disteso tra le piaghe del tuo letto

Rimandando tutto a un secondo momento

Il cielo è solo una stanza senza pavimento

E ti ci puoi perdere dentro in un momento

L’infinito è soltanto una strada a doppio senso

E sono perso se tu vai nel lato inverso

Che rimarrebbe di te

Se te ne andassi adesso senza nessun perché?

Che rimarrebbe di te?

Un sorriso a rovescio, nel fondo di un caffè

L’orizzonte taglia il mondo in due metà

Poi

in due, guardale più in là

Con un piede dentro a un sogno e l’altro dentro la realtà

Perché la strada più dritta va a zig-zag, che ci vuoi fare

Що залишиться, якби вітер зніс пустелю?

Можливо, посеред океану виникне острів

Можливо, в центрі буде дощ із піску

Що було б напевно, якби життя було сном уві сні?

Можливо, нічого не матиме сенсу, і я відчуватимуся інакше

Щоразу, коли я відкриваю очі, коли прокидаюся

Небо - це просто кімната без підлоги

І в ньому можна за мить загубитися

Infinity – це лише вулиця з двостороннім рухом

І я пропав, якщо ти підеш на зворотний бік

Що б від вас залишилося

Якщо ти підеш зараз без чого?

Що б від вас залишилося?

Зворотна посмішка на дні кави

Що було б, якби вітер розвіяв твою посмішку?

Можливо, я зловив би його чи знайшов би на даху

Заплутався посеред гілок кипариса

Що станеться, якщо час вирішить уповільнити свій хід?

Може, я б ліг серед ран твого ліжка

Відкладаючи все на пізній час

Небо - це просто кімната без підлоги

І в ньому можна за мить загубитися

Infinity – це лише вулиця з двостороннім рухом

І я пропав, якщо ти підеш на зворотний бік

Що б від вас залишилося

Якщо ти підеш зараз без чого?

Що б від вас залишилося?

Зворотна посмішка на дні кави

Горизонт розрізає світ на дві половини

І потім

у двох, подивіться на них далі

Однією ногою уві сні, а іншою наяву

Бо найпряміша дорога йде зигзагами, що поробиш