ХАТИКО - ФОГЕЛЬ

Осень наступает, опадает листва

Летнее тепло догорает в кострах

Как бы отмотать это время назад

Время, где с тобой провожали закат

Я лечу к тебе по старым дворам

Мимо фонарей, мимо красных светофоров

Выходи скорей, уже звёзды горят

Выходи скорей из бетонных коробок

А если пойдёт дождь, я под козырьком на падике

Под твоим окном стою, жду тебя как Хатико

Мать не отпускает, но я так хочу забрать тебя

Прыгай в мои руки, может это любовь

А если пойдёт дождь, мы под козырьком на падике

С мокрой головой я не знаю, что сказать тебе

Закончились слова, и я веду себя как маленький

Просто поцелуй меня под дождём

Холодный ветер дует мне под куртец

Уже который час не выходишь ты

И кто-то бы подумал, что здесь конец

Отец меня учил — ты малой, терпи

Да я-то потерплю, никаких проблем

Ведь мысли о тебе потеплей костров

От мыслей о тебе потеплеет снег

От мыслей о тебе мы растаем

Давай с тобой мы расставим

Точки над "i", ведь любовь не экзамен

Точно засела ты в моём сознании

Только поэтому здесь зависаю

Честно и слов мне уже не хватает

Что же сказать твоей маме, не знаю

Она ни в какую тебя не пускает

И как я люблю тебя, не понимает

Сижу, хоть я уже насквозь промок

И жду, когда гулять с тобой пойдём

Опять, хочу сказать тебе одно -

Я буду тебя ждать, я буду тебя ждать

А вдруг соседи вызовут ментов —

И пусть, я к этому давно готов

Пускай, я просто убегу, вернусь

И буду тебя ждать, я буду тебя ждать

Дождь, я под козырьком на падике

Под твоим окном стою, жду тебя как Хатико

Мать не отпускает, но я так хочу забрать тебя

Прыгай в мои руки, может это любовь

А если пойдёт дождь, я под козырьком на падике

Под твоим окном стою, жду тебя как Хатико

Мать не отпускает, но я так хочу забрать тебя

Прыгай в мои руки, может это любовь

А если пойдёт дождь, мы под козырьком на падике

С мокрой головой я не знаю, что сказать тебе

Закончились слова, и я веду себя как маленький

Просто поцелуй меня под дождём

Осінь настає, опадає листя

Літнє тепло догоряє в багаттях

Як би відмотати цей час тому

Час, де з тобою проводжали захід сонця

Я лечу до тебе по старих дворах

Повз ліхтарі, повз червоні світлофори

Виходь швидше, вже зірки горять

Виходь швидше з бетонних коробок

А якщо йтиме дощ, я під козирком на падику

Під твоїм вікном стою, чекаю на тебе як Хатіко

Мати не відпускає, але я так хочу забрати тебе

Стрибай у мої руки, може це кохання

А якщо йтиме дощ, ми під козирком на падику

З мокрою головою я не знаю, що сказати тобі

Закінчилися слова, і я поводжуся як маленький

Просто поцілуй мене під дощем

Холодний вітер дме мені під куртець

Вже котра година не виходиш ти

І хтось подумав би, що тут кінець

Батько мене вчив - ти маленький, терпи

Та я потерплю, жодних проблем

Адже думки про тебе тепліші за багаття

Від думок про тебе потеплішає сніг

Від думок про тебе ми розтанемо

Давай з тобою ми розставимо

Крапки над "i", адже кохання не іспит

Точно засіла ти в моїй свідомості

Тільки тому тут зависаю

Чесно і слів мені вже не вистачає

Що ж сказати твоїй мамі, не знаю

Вона ні в яку тебе не пускає

І як я люблю тебе, не розуміє

Сиджу, хоч я вже наскрізь промок

І чекаю, коли гуляти з тобою підемо

Знову, хочу сказати тобі одне

Я чекатиму на тебе, я чекатиму на тебе

А раптом сусіди викличуть ментів.

І хай, я до цього давно готовий

Нехай, я просто втечу, повернусь

І чекатиму на тебе, я чекатиму на тебе

Дощ, я під козирком на падику

Під твоїм вікном стою, чекаю на тебе як Хатіко

Мати не відпускає, але я так хочу забрати тебе

Стрибай у мої руки, може це кохання

А якщо йтиме дощ, я під козирком на падику

Під твоїм вікном стою, чекаю на тебе як Хатіко

Мати не відпускає, але я так хочу забрати тебе

Стрибай у мої руки, може це кохання

А якщо йтиме дощ, ми під козирком на падику

З мокрою головою я не знаю, що сказати тобі

Закінчилися слова, і я поводжуся як маленький

Просто поцілуй мене під дощем