Grendel - Fish

Midnight suns bid moors farewell, retreats from charging dusk

Mountain echo, curfews bell, signal ending tasks

They place their faith in oaken doors, cower in candlelight

The panic seeps through bloodstained floors as grendel stalks the night

Earth rim walker seeks his meals

Prepare the funeral pyres

The shaper’s song no longer heal the fear

Within their eyes,

Wooden figures, pagan gods, stare blindly cross the sea

Appeal for help from ocean fogs, for saviour born of dreams

They know their lives are forfeit now, priestly head they bow in shame

They cannot face the trembling crowd that flinch in grendel’s name

Earth rim walker seeks his meals

Prepare the funeral pyres

The shaper’s song no longer heal the fear

Within their eyes, (their eyes)

As grendel leaves his mossy home beneath the stagnant mere

Along the forest path he roams to hrothgar’s hall so clear

He knows that victory is secured, his charm will testify

His claws will drip with mortal blood as moonbeams haunt the sky

As grendel leaves his mossy home beneath the stagnant mere

Along the forest path he roams to hrothgar’s hall so clear

He knows that victory is secured, his charm will testify

His claws will drip with mortal blood, as moonbeams haunt the sky

Earth rim walker seeks his meals

Prepare the funeral pyres

The shaper’s song no longer heal the fear

Within their eyes, (their eyes)

2) grendel’s journey

Silken membranes span his path, fingerprints in dew

Denizens of twilight lands humbly beg him through

Mother nature’s bastard child shunned by leaf and stream

As alien in an alien land seeks solace within dreams

The shaper’s lies his poisoned tongue malign with mocking harp

Beguiling queen her innocence offends his icy heart

3) lurker at the threshold

Hounds freeze in silence bewitched by the reptile spell

Sulphurous essence pervades round the grassy dell

Heorot awaits him like lamb to the butcher’s knife

Stellular heavens ignore even children’s cries

Screams are his music, lightning his guide

Raping the darkness, d-d-death by his side

Chants rise in terror, free round the oaken beams

Flickering firelight portraying the grisly scene

Warriors advance, prepare for the nightmare foe

Futile their sacrifice as even their hearts must know

Heroes delusion, with feet in the grave

Lurker at the threshold, he cares not for the brave, he cares not for the brave

4) finale

So you thought that your bolts and your locks would keep me out?

You should have known better after all this time

You’re gonna pay in blood for all your vicious slander

With your ugly pale skins and your putrid blue eyes

Why should I feel pity when you kill your own and feel no shame

God’s on my side, sure as hell, I’m gonna take no blame

I’m gonna take no blame, I’m gonna take no blame

So you say you believe in all of mother nature’s laws

You lust for gold with your sharpened knives

Oh when your hoards are gathered and your enemies left to rot

You pray with your bloodstained hands at the feet of our pagan gods

Then you try to place the killer’s blade in my hand

You call for justice and distort the truth

Well I’ve had enough of all your pretty pretty speeches

Receive your punishment, expose your throats to my righteous claws

And let the blood flow, and let the blood flow, flow, flow, flow

Опівнічні сонця прощаються з болотами, відступають від заряджаючих сутінків

Гірське відлуння, дзвінок комендантської години, сигнал закінчення завдань

Свою віру вони покладають на дубові двері, пригнічуються у світлі свічок

Паніка просочується через закривавлену підлогу, коли Грендель переслідує ніч

Ходак по краю землі шукає свою їжу

Приготуйте похоронні вогні

Пісня формувальника більше не лікує страх

В їхніх очах,

Дерев’яні фігури, язичницькі боги, дивляться сліпо через море

Звертайтеся за допомогою до океанських туманів, за рятівником, народженим мріями

Вони знають, що їхнє життя загублено, священицьку голову вони схиляють із сорому

Вони не можуть протистояти тремтливому натовпу, який тремтить в ім’я Гренделя

Ходак по краю землі шукає свою їжу

Приготуйте похоронні вогні

Пісня формувальника більше не лікує страх

В їхніх очах, (їх очах)

Коли Грендель залишає свій замшілий дім під застійним простором

Лісовою стежкою він бродить до зали Хротгара так чисто

Він знає, що перемога забезпечена, про це свідчить його чарівність

Його кігті будуть капати смертельною кров’ю, коли місячні промені переслідують небо

Коли Грендель залишає свій замшілий дім під застійним простором

Лісовою стежкою він бродить до зали Хротгара так чисто

Він знає, що перемога забезпечена, про це свідчить його чарівність

Його кігті закапають смертельною кров’ю, коли місячні промені переслідують небо

Ходак по краю землі шукає свою їжу

Приготуйте похоронні вогні

Пісня формувальника більше не лікує страх

В їхніх очах, (їх очах)

2) подорож Гренделя

Шовкові мембрани простягають його шлях, відбитки пальців у росі

Жителі сутінкових земель смиренно благають його

Дитя матінки-природи, якого цураються листя і струмок

Як інопланетянин у чужій країні, шукає розради у мріях

У формувальника лежить його отруєний язик, злобний насмішкою арфою

Обманювання королеви своєю невинністю ображає його крижане серце

3) ховатися біля порога

Гончі завмирають у мовчанні, зачаровані заклинанням рептилій

Сірчана есенція просочується навколо трав’янистої лощини

Хеорот чекає на нього, як баранина до ножа м’ясника

Зіркові небеса ігнорують навіть дитячі крики

Крики — його музика, блискавки — його провідник

Гвалтує темряву, ди-д-смерть поруч із ним

З жаху здіймаються співи, вільні навколо дубових балок

Миготливе світло вогню, що зображує жахливу сцену

Воїни просуваються, готуйтеся до кошмарного ворога

Марна їхня жертва, як це мусить знати навіть їхні серця

Омана героїв, з ногами в могилі

Причаїться біля порога, він не дбає про сміливих, він не дбає про сміливих

4) фінал

Тож ти думав, що твої засуви й замки не дозволять мені вийти?

Ви повинні були знати краще після всього цього часу

Ви заплатите кров’ю за весь свій злісний наклеп

З вашими потворними блідими шкірами і твоїми гнило-блакитними очима

Чому я маю жаліти, коли ти вбиваєш своїх і не відчуваєш сорому

Бог на моєму боці, я не збираюся брати на себе провину

Я не візьму на себе вину, я не візьму на себе вину

Тож ви кажете, що вірите в всі закони матері-природи

Ти жадаєш золота своїми загостреними ножами

О, коли ваші скарби будуть зібрані, а ваші вороги залишилися гнити

Ти молишся своїми закривавленими руками біля ніг наших язичницьких богів

Тоді ти намагаєшся помістити лезо вбивці в мою руку

Ви закликаєте до справедливості і спотворюєте правду

Мені вже досить всіх твоїх гарних промов

Прийміть свою кару, піддайте свої горла моїм праведним пазурам

І хай тече кров, і нехай кров тече, тече, тече, тече