Ça ou rien - Fabe, Scred Connexion

C’est ça ou rien, vu qu’ici-bas on n’a pas grand-chose

On pose notre voix sur instru' et c’est peut-être bien ça qui nous sauve

Que tous nos espoirs reposent, rime et prose qu’on dépose

Energie qu’on dépense et baffles 2 X 100 watts qu’on explose.

On s’expose

On parle vrai et pour ça j’ai pas de limites

J’dis mon truc, c’est ça ou rien

C’est sur mon sort que je médite

Jour après jour après nuit

On s’dit qu’on bougera peut-être bien

Rien dans les poches, dans les mains

C’est rien sans rien, j’en deviens gue-din

Donc demain, j’ferai tout ce que je pourrai pour sortir de là

Combien comme nous en France le voudraient?

J’peux dire qu’les p’tits jouent les gros bras

Qu’les grandes gueules passent pour des rois ici

Qu'ça tourne pas rond, esprit caillera ça m’plaît pas

Mais bon la fierté prend l’dessus

On cherche à prouver l’impossible

S’faire passer pour un dur

Est pour l’esprit faible la première cible

On pousse les limites

Les barrières quand la folie devient une qualité

Qu’les bandits et les gangsters

Sont les mecs les plus respectés

Mais c’est en côtoyant la merde

Qu’on s’imprègne de son odeur

Alors c’est soit j’pera

Ou soit j’fais partie des leurs

Parce que c’est ça ou rien

Y’a pas l’choix ici sans diplômes ni piston

On s’assume comme on peut pour n’pas rester prisonniers du béton

C’est pas autre chose, y’a pas d’autres choix, donc pas d’autres voies

D’en bas on te voit, c’est ça qu’on m’avait dit autrefois

Un panneau de bois où j’pose ma feuille quand j’cause avec toi

M’oppose avec ma prose, dose avec parcimonie

M’impose dans la cérémonie

Compose avec la vie qu’j’ai eue là

Vu, qu’j’ai eu la chance de choisir

Agir au lieu de moisir, pour pas finir

Parmi les romans foireux chez France Loisirs

Ou pire, errer le soir comme un galérien, ça m’valait rien j’vire

Maintenant j’rappe comme je respire, c’est ça ou rien

Ça tombe bien, en v’là encore un

Les compliqués n’ont qu'à s’abstenir

Rester sereins car on n’est pas en train d’tenir le taureau par ses cornes

Ni la gazelle par ses pattes

On avance entre borgnes et entre potes on s'épate

Y’a plus d’choix, plus d’ponts, combien tu paries?

Pourquoi agir comme un hooligan à Paris?

Car c’est ça ou rien, moi j’veux du pèz' comme les Saoudiens

Les chromes, les pénuries avec les potes on s’en souvient

On en parlait soir et matin, sans excès

Pour chacun et tout le monde sait

Qu’c’est difficile de s’en sortir aujourd’hui quand on a

L’appétit d’Bernard Tapie et l’caractère de Cantona

J’ai l’fluide, un mode d’expression limpide

Le souci de satisfaire sans paraître stupide

Comme un accord de principe, des propos explicites

La force des mots sincères des pacifistes

De la matière, des idées non imposables

Le vide à combler d’un quotidien peu comparable

La graine de révolutionnaire peut-être futur manutentionnaire

Une motivation de plus, pour pas lâcher l’affaire

L’espoir des sans-pistons, assistés

Par la culture du bitume, peu de bagages, on voyage léger

Des moutons, tous au courant d’leur condition

L’esprit reste au-dessus de ces dégradantes notions

Peu d'émotion, la vérité on la connaît bien

Jusqu'à preuve du contraire, on a l’choix entre ça ou rien

Це чи нічого, бо тут у нас небагато

Ми ставимо свій голос у такт, і, можливо, це нас рятує

Нехай всі наші надії спочивають, риму і прозу ми покладаємо

Енергія, яку ми витрачаємо, і 2 динаміки по 100 Вт, які ми вибухаємо.

Ми викриваємо себе

Ми говоримо правду, і для цього у мене немає меж

Я говорю своє, це чи нічого

Саме про свою долю я розмірковую

день за днем ​​за ніччю

Ми кажемо собі, що можемо добре рухатися

Ні в кишенях, ні в руках

Це дарма, я стаю гудіном

Тож завтра я зроблю все можливе, щоб вибратися звідси

Скільки таких, як ми у Франції, хотіли б цього?

Можу сказати, що маленькі грають великими руками

Ці великі роти тут проходять за королів

Що справи йдуть недобре, мій розум згорнеться, мені це не подобається

Але гордість бере верх

Ми прагнемо довести неможливе

Видавати себе за жорсткого

Для слабкого розуму це перша мета

Розсуваємо межі

Бар'єри, коли божевілля стає якістю

То бандити і гангстери

Це найшанованіші хлопці

Але це натираючи плечі з лайном

Давайте впитаємо його аромат

Так що це або я буду pera

Або я один із них

Бо це чи нічого

Тут немає вибору без дипломів чи поршня

Ми припускаємо себе якнайкраще, щоб не залишитися в’язнями бетону

Це не що інше, немає іншого вибору, тому немає іншого шляху

Знизу ми бачимо вас, так мені казали раніше

Дерев’яна панель, куди я кладу свій аркуш, коли спілкуюся з тобою

Протиставте мені мою прозу, дозуйте помірно

Нав'язати мене на церемонії

Змиритися з життям, яке я там провів

Бачив, що у мене була можливість вибрати

Дійте замість цвілі, а не до кінця

Серед кепських романів у France Loisirs

Або, що ще гірше, блукаючи вночі, як галерний раб, він нічого не вартував мені, я відвертаюся

Тепер я реп, як дихаю, це чи нічого

Це добре, ось ще один

Складні просто повинні утриматися

Будьте спокійні, бо ми не тримаємо бика за роги

Ані газель за лапи

Ми просуваємося між одноокими, а між друзями дивуємося

Більше вибору, більше колод, скільки ви ставите?

Навіщо поводитися як хуліган у Парижі?

Бо це чи нічого, я хочу грошей, як саудівці

Хроми, дефіцит з друзями, ми це пам’ятаємо

Ми говорили про це ввечері і вранці, без надмірностей

Для кожного і кожен знає

Як важко вижити сьогодні, коли у нас є

Апетит Бернарда Тапі та характер Кантони

У мене є рідина, чіткий спосіб вираження

Турбота про те, щоб задовольнити, не видавшись дурним

Як угода в принципі, явні заяви

Сила щирих слів пацифістів

Неоподатковуваний матеріал, ідеї

Порожнеча, яку потрібно заповнити в незрівнянному повсякденному житті

Насіння революційного майбутнього обробника

Ще одна мотивація, не відпускати

Надія sans-pistons, допоміг

По культурі бітуму, мало багажу, ми подорожуємо легко

Вівці, всі знають про свій стан

Розум залишається вище цих принизливих уявлень

Трохи емоцій, правда, яку ми добре знаємо

Поки не буде доведено протилежне, ми маємо вибір між цим або нічим