Горизонт - [F.R.O.S.T.]

Порваны нити горячей стали.

Вырвано сердце из тела вон.

Они, конечно, громко кричали,

Пока не покинули трон.

Пленного тела рвали суставы,

Розги по коже, пламя у ног.

И невиновные будут не правы,

Пока не прольётся их кровь на песок…

Не дыши.

Этот огонь выжигает тебя изнутри.

…Эта боль.

Этот страх…

Не смотри

На зевак, что ликуют.

Не смотри.

…Душу вверх, тело в прах….

Почёт и слава тому, кто выше по рангу тебя.

За то, что церковь твоя выше тебя ставит себя.

Сгорая дотла, для зрелищ народа – участь твоя.

За преданность вере – светило поблекнет в свете огня…

Сгорай.

Медленно сердце теряет ход.

Боли нет, солнце – за горизонт.

Смотри.

Бережно грудь набирает вдох.

Последний взгляд на красный небосвод.

Теряешь надежду,

Ведь выхода больше нет.

Как бы хотелось поднять руки к солнцу,

Задать вопрос, и получить ответ.

Нет…

Ты не увидишь больше его.

И, через мгновенье

Никто не услышит крика твоего…

Дай ему последний вдох,

Дай ему надежду на веру,

Дай упасть, и закончится страх,

Дай ему направится к небу…

Дай ему последний вдох,

Дай ему надежду на веру,

Дай упасть, и закончится страх,

Дай ему направится к небу…

Сгорай.

Медленно сердце теряет ход.

Боли нет, солнце – за горизонт.

Смотри.

Бережно грудь набирает вдох.

Последний взгляд на красный небосвод.

Сгорай.

Медленно сердце теряет ход.

Боли нет, солнце – за горизонт.

Смотри.

Бережно грудь набирает вдох.

Последний взгляд на красный небосвод.

Порвано нитки гарячої сталі.

Вирвано серце з тіла.

Вони, звичайно, голосно кричали,

Поки що не покинули трон.

Полоненого тіла рвали суглоби,

Різки по шкірі, полум'я біля ніг.

І невинні будуть неправі,

Поки не проллється їхня кров на пісок.

Не дихай.

Цей вогонь випалює тебе зсередини.

…Цей біль.

Цей страх…

Не дивися

На роззяв, що тріумфують.

Не дивися.

…Душу вгору, тіло на порох….

Шана і слава тому, хто вище за рангом тебе.

За те, що церква твоя вище за тебе ставить себе.

Згоряючи вщент, для видовищ народу – доля твоя.

За відданість вірі – світило зблисне у світлі вогню…

Згорай.

Повільно серце втрачає хід.

Болю немає, сонце за горизонт.

Дивись.

Дбайливо груди набирають вдих.

Останній погляд на червоний небосхил.

Втрачаєш надію,

Адже виходу більше нема.

Як би хотілося підняти руки до сонця,

Задати питання і отримати відповідь.

Ні…

Ти більше не побачиш його.

І, за мить

Ніхто не почує крику твого…

Дай йому останній вдих,

Дай йому надію на віру,

Дай впасти, і скінчиться страх,

Дай йому попрямує до неба.

Дай йому останній вдих,

Дай йому надію на віру,

Дай впасти, і скінчиться страх,

Дай йому попрямує до неба.

Згорай.

Повільно серце втрачає хід.

Болю немає, сонце за горизонт.

Дивись.

Дбайливо груди набирають вдих.

Останній погляд на червоний небосхил.

Згорай.

Повільно серце втрачає хід.

Болю немає, сонце за горизонт.

Дивись.

Дбайливо груди набирають вдих.

Останній погляд на червоний небосхил.