Море забытых - [F.R.O.S.T.]

Моё сердце в объятиях страха

Угасает под натиском тьмы.

Душа собирается сдаться,

Забыв, про немые мечты.

Струна моей жизненной нити

Ослабла, не выдержав стон.

Стон боли, и тихой печали

От моря забытых имён…

И этот мрак поглощает меня изнутри.

Лишь громкий крик рвётся на свет из груди…

Любви моей спутаны ноты…

Твой нежный, ласковый голос

Заставил подняться с колен.

Ты сердце согреешь руками,

Разрушив ледяной плен.

Умершие чувства воскреснут,

Вселяя надежду в сердца.

Мой верный Ангел – Хранитель,

Словно с небес ты сошла…

Веди меня сквозь тени к свету любви…

И этот мрак поглощает меня изнутри.

Лишь громкий крик рвётся на свет из груди…

Любви моей спутаны ноты,

Нарушив гармонию снов.

Хрустальный осколок надежды

Сорву с ослабевших оков.

И этот мрак поглощает меня изнутри.

Лишь громкий крик рвётся на свет из груди…

Любви моей спутаны ноты,

Нарушив гармонию снов.

Хрустальный осколок надежды

Сорву с ослабевших оков.

Моє серце в обіймах страху

Згасає під натиском темряви.

Душа збирається здатися,

Забувши про німі мрії.

Струна моєї життєвої нитки

Ослабла, не витримавши стогін.

Стогін болю і тихої печалі

Від моря забутих імен.

І цей морок поглинає мене зсередини.

Лише гучний крик рветься на світло з грудей.

Кохання моєї сплутані ноти…

Твій ніжний, лагідний голос

Змусив підвестися з колін.

Ти серце зігрієш руками,

Зруйнувавши крижаний полон.

Померлі почуття воскреснуть,

Вселяючи надію у серця.

Мій вірний Ангел – Хранитель,

Наче з небес ти зійшла...

Веди мене крізь тіні до світла кохання.

І цей морок поглинає мене зсередини.

Лише гучний крик рветься на світло з грудей.

Кохання моєї сплутані ноти,

Порушивши гармонію снів.

Кришталевий уламок надії

Зірву з ослаблих кайданів.

І цей морок поглинає мене зсередини.

Лише гучний крик рветься на світло з грудей.

Кохання моєї сплутані ноти,

Порушивши гармонію снів.

Кришталевий уламок надії

Зірву з ослаблих кайданів.