Fabrica de sperante - F.Charm, Aris

— Intr-o tara ca asta, sufli ca-ntr-o lumanare!

— Da' ce-ti inchipui ca-i slujba tarii, un han in care intri cand vrei si iesi

cand ti se nazare?

— Aici nu incape intoarcere pentru nimeni, nu exista decat inainte sau sus!

— Un singur lucru va cer, voi ati adus tara acolo unde este, voi s-o duceti

unde se cuvine sa fie!

Casa mea-i aici, dar ma simt strain

Fratii-s inamici in acelasi camin

Casa mea-i aici, eu stiu de unde vin

Pamantul meu ma striga sa ma raman putin

Strofa 1:

Imi iau inima-n dinti sa n-o ia altii-n picioare

Ca tara asta gri n-a mai vazut de mult soare

Astia mor cu zile ca n-au pile prin spitale

Ca n-au branduri pe toale si lux la picioare

C-am vazut oameni trecuti ce strangeau in palme-o paine

Cu grija zilei de maine ce-si plangeau viata de caine

Toate se platesc cand esti condamnat la viata

Cum orice kil de rosii il platesti la piata

Oare stim ce simte-un om ce-a trecut cu greu prin ani

Ce si-ar lua sfanta reteta sa-i lispsec 50 de bani

Oare-am lua cu dragoste unu din 10 orfani

In loc de mii de euro pe femei si lautari

Se-ntampla adesea nu numai pe cerul meu

Sa ma loveasca ploaia ca sa gust din curcubeu

Asteptam zile mai bune ocolite de finante

Ca viata-i un produs in fabrica de sperante!

Casa mea-i aici, dar ma simt strain

Fratii-s inamici in acelasi camin

Casa mea-i aici, eu stiu de unde vin

Pamantul meu ma striga sa ma raman putin

Strofa 2:

Sub un sacou nou, nu se-ascunde un lingou

Ca daca ai avea putere l-ai face cadou

Ca ce ti-e de prisos tie, face bucurie

Altuia sa puna ceva cald in farfurie

Heyo, am votat pentru o boala

Pentru tratament romanii pleaca-n afara

Intrebati aia de sus oare cat o sa mai tina

Ei raspund… nu suntem noi de vina

In timp ce-un frate cere sange-n disperare

Altii se-nchina la sampanii in pahare

In timp ce tara striga tare cat o tine

La toti copiii ei plecati in tari straine

Noi cei ramasi p-aici, stam inca in picioare

Sa credem baliverne cu ochii-n televizoare

Asteptam zile mai bune ocolite de finante

Ca viata-i un produs in fabrica de sperante

Casa mea-i aici, dar ma simt strain

Fratii-s inamici in acelasi camin

Casa mea-i aici, eu stiu de unde vin

Pamantul meu ma striga sa ma raman putin

— У такій країні ти дмухаєш, як свічка!

– Як ти думаєш, це робота країни, корчма, в яку заїжджаєш, коли хочеш, і виїжджаєш

коли тебе нудить?

— Повернення тут нікому немає, є тільки до або вгору!

— Одне вас прошу, ви привели країну, куди вона є, ви йдете

де воно має бути!

Мій дім тут, але я почуваюся чужим

Брати — вороги в одному домі

Мій дім тут, я знаю, звідки я

Земля моя кличе мене побути ще трохи

Вірш 1:

Я беру серце в зуби, щоб ніхто не витримав

Як ця сіра країна, він давно сонця не бачив

Вони вмирають цілими днями, бо в лікарнях у них немає батарейок

Що в них немає брендів на носках і розкоші на ногах

Я бачив повз людей, які стискали хліб у долонях

З турботою про завтрашній день вони плакали життям свого собаки

Усі оплачуються, коли ви засуджені до довічного ув’язнення

Як ви платите за фунт помідорів на ринку

Чи знаємо ми, що відчуває людина, яка пережила ці роки?

Що б узяв святий рецепт, щоб дати йому 50 грошей?

Чи хотіли б ми взяти одного з 10 дітей-сиріт?

Замість тисяч євро жінкам і скрипалям

Це часто трапляється не тільки на моєму небі

Нехай дощ вдарить мене, щоб скуштувати веселку

Чекаємо кращих днів, яких уникають фінанси

Що життя — це продукт на фабриці надій!

Мій дім тут, але я почуваюся чужим

Брати — вороги в одному домі

Мій дім тут, я знаю, звідки я

Земля моя кличе мене побути ще трохи

Вірш 2:

Під новим жакетом жоден злиток не ховається

Ніби ти мав силу віддати його

Як те, що тобі зайве, радій

Покладіть на тарілку ще когось гарячого

Гей, я голосував за хворобу

Румуни їдуть лікуватися за кордон

Запитайте вищевказане, як довго це триватиме

Вони відповідають: «Ми не винні».

Поки брат у розпачі просить крові

Інші поклоняються шампанському в келихах

Поки країна голосно кричить

Усім її дітям, які виїхали за кордон

Решта ми все ще стоїмо

Давайте подивимося правді в очі – більшості людей байдуже

Чекаємо кращих днів, яких уникають фінанси

Що життя — це продукт на фабриці надії

Мій дім тут, але я почуваюся чужим

Брати — вороги в одному домі

Мій дім тут, я знаю, звідки я

Земля моя кличе мене побути ще трохи