Alışamadım - Ezhel

Yeni gün, yeni dert yeni-den

Yerimden edip durur zaman

Bi' dak’ka daha, nedir hayat değişirsen?

Değişmezsen de hâlâ, oh

Hâlâ-â-â-â alışamadım-ı-ı-ım

Yeah başkent, başkent, ah

Yaşım yirmi beş, dün erken olan şimdi geç

Yaşadıkça hissizleş, yasa dışı işsiz genç

Ben ettim hayalimle izdivaç

Sayfalarca dizdim Rap;

pislik, pislik, pislik, pislik, pislik hep

İzlemekten bıktım herkes psikopat sadistlik zevk

İster herkes bir tutam hapis mi ne?

Bu cismine türkürdüğümün dünyası sikimde mi?

Siz gündemin esiri, ben içimdeyim budist gibi

Bi' viski ve ganja, amigdalam beynimin Filistin’i

Direnmekte ruhumun milisleri

Köklerim filizlenir dehlizlerinden sistemin derinleşir

İşte ben istediğim şekildeyim

Hislenir kalemimden çıkan her söz yüksek doz

Prospektüsten mektup gibi tek düze hayatlar

Egzoz dumanından zevk duy bunalırsan

Çek dur alışırsın, tek duyduğum hep bu

Alışırsın, alır hırsız gibi düşlerini düzen

Güzellikle değil zorla

Yarımız hırs, yarımız tırstığımdan yarıştık biz yanılmışız

Yanıltmışlar ego ve boş trip’lerim def olmalı be dostum

«Ne bu, ner’deyim, ner’deyiz?»

dersin

Gerçeği sen de isterdin dert değil derman

Sertleşir her şart, sen değişmezsin

Ha sen öyle zannet, kiloyla kasvet

Bi' türlü saadet az daha sabret

Sokaklar artık farklı

Harcanan yıllarda her şey saçmalıkmış aslında

Parçalanır aklım, gerimde parçalar bıraktım

Dilim falçatam etti darmadağın Rap’i ama

Hâlâ-â-â-â alışamadım-ı-ı-ım

Yeah başkent, başkent

Новий день, знову нова біда

Коли зупиниться час

Ще хвилинка, що таке життя, якщо ти змінишся?

Навіть якщо ти не змінишся, о

Я все ще-â-â-â я не міг звикнути до цього-ı-ı-ım

Так, столиця, столиця, ах

Мені двадцять п’ять, те, що вчора було рано, тепер пізно

Онімійте, як живете, нелегальна безробітна молодь

Я одружився зі своєю мрією

Я вишикував сторінки Реп;

накип, накип, накип, накип, накип

Набридло спостерігати, як усі насолоджуються психосадизмом

Чи всі хочуть щіпку в'язниці?

Мені хвилює світ, який я плюю на цей предмет?

Ти в'язень порядку денного, я всередині, як буддист

Віскі і ганджа, мигдалина Палестина мого мозку

Ополчення моєї душі чинить опір

Моє коріння проростає, твоя система поглиблюється з їхніх тунелів

Ось я такий, як хочу

Кожне слово, яке виходить з-під пера, відчувається, висока доза

Одноманітне життя, як лист з проспекту

Насолоджуйтесь вихлопними газами, якщо вам нудно

Потягни, звикнеш, це все, що я чую

Звикаєш, це бере твої мрії, як злодій.

Силою, а не красою

Ми мчалися, тому що були наполовину жадібними, наполовину ошелешеними, ми помилялися

Вони помилялися, моє его і порожні подорожі, мабуть, не підлягають

«Що це, де я, де ми?»

твій урок

Ви також хотіли б правди, це не проблема, це ліки

Кожна умова загострюється, ти не змінюєшся

Ой, ти так думаєш, похмурий від ваги

Якесь щастя, ще трохи терпіння

Зараз вулиці інші

Все було фігню в прожиті роки

Мій розум розбивається, я залишив по собі шматки

Мій язик розбив реп але

Я все ще-â-â-â я не міг звикнути до цього-ı-ı-ım

Так, столиця, столиця