Salir - Extremoduro

Tú, harta de tanta duda

Yo, de preguntarle al viento

Tú ¿qué donde conocí a la luna?

¿Yo?

¿que en qué coños ocupo el tiempo?

— En salir, beber, el rollo de siempre

Meterme mil rayas, hablar con la gente

Llegar a la cama y… ¡joder, que guarrada!

sin ti

Voy que ni toco el suelo y espanto hasta las nubes

No sé si son tus besos o este tripi que me sube

Ya no me acuerdo de ná, que todo era de colores

¿Dónde estarán los besos?

— se los han queda’o las flores

Y al día siguiente…

Y al llegar a casa me saludan:

— ¡Oye!

¿dónde vas cabrón?, ¿dónde te has metido?

— Te aseguro que no he esta’o de más, que no he perdido el tiempo

Que lo he gastado en:

Salir, beber, el rollo de siempre

Meterme mil rayas, hablar con la gente

Llegar a la cama y …¡joder, que guarrada!

sin ti

Y al día siguiente…

Para algunos la vida es galopar un camino

Empedrado de horas minutos y segundos

Y yo, más humilde soy, y sólo quiero

Que la ola que surge del último suspiro

De un segundo, me transporte mecido hasta el siguiente

Ви втомилися від таких сумнівів

Я, щоб спитати вітер

Ти, де я зустрів місяць?

я?

На що в біса я витрачаю свій час?

— Виходячи, випиваючи, те саме старе

Отримайте тисячу рядків, поговоріть з людьми

Лягаю спати і... блін, яка повія!

без вас

Я йду так, що навіть землі не торкаюсь і лякаю хмари

Я не знаю, чи це твої поцілунки, чи ця подорож змушує мене підніматися

Я вже нічого не пам'ятаю, що все було кольорове

Де будуть поцілунки?

— їх залишили чи квіти

А наступного дня…

А коли я повертаюся додому, мене вітають:

- Гей!

куди ти підеш?, де ти був?

— Запевняю вас, що я не був забагато, що не згаяв часу

На що я витратив:

Виходь, пий, те саме старе

Отримайте тисячу рядків, поговоріть з людьми

Лягаю в ліжко і... блін, яка повія!

без вас

А наступного дня…

Для когось життя – це галоп

Забиті години, хвилини і секунди

А я, скромніший, і тільки хочу

Що хвиля, що виникає від останнього подиху

Від однієї секунди я повертався до наступної