Con un latido del reloj - Extremoduro

Ya sé qué quieres, ya sé qué intentas:

Tenerme todo el día, metido en tu despensa

Dime: ¿quién eres?

¿qué te atormenta?

Te doy todo mi esperma y no sé si te alimenta

Salgo de casa muy despacito

Y por las noches me vuelvo loco;

Doy media vuelta y no necesito

Estar tan cerca de ti

Me quedé sentado en la parte de atrás

Medio desquiciado.

Me hiciste entrar

Y me quedo en el pasillo…

Hay gato encerrado en tu forma de hablar;

Alguien nos estorba, y yo quiero saber quién es

¿Quién es?, ¡Quién es!

Abro la puerta, y soy yo también quien entra;

Me gustaría poder salir fuera de mí…

Hago preguntas que nadie me contesta

Y a medianoche, mi corazón empieza a latir: tac, tic, tac…

Nos tocamos con cuidado;

nos hicimos esperar

Sin saber que hacer.

No hace falta hablar

Nos cogimos de la mano;

nos echamos a volar

Y a la vez reír, y a la vez llorar

Me siento tan cansado… suena el timbre otra vez;

Cuando estás a mi lado, no quiero saber quien es

Desconectado, y no sé por qué, y tampoco entiendo

Que ya no sales en mis sueños

Como un reloj, te tengo en la cabeza a todas horas;

Compréndelo, que tenga miedo a estar contigo a solas

Te alejaste demasiado;

nos dejamos de mirar

Y a la vez reír, y a la vez llorar

Y cada uno por su lado, nos echamos a volar

Y a la vez reír, y a la vez llorar

Я знаю, чого ти хочеш, я знаю, що ти намагаєшся:

Нехай я весь день застряг у своїй коморі

Скажи мені хто ти?

що тебе мучить?

Я віддаю тобі всю свою сперму і не знаю, чи вона тебе живить

Я виходжу з дому дуже повільно

А вночі божеволію;

Я обертаюся і мені не потрібно

бути так близько до тебе

Я сів ззаду

Наполовину звільнений.

ти мене ввів

А я залишаюся в коридорі...

Кіт застряг у вашій манері говорити;

Хтось стоїть на нашому шляху, і я хочу знати, хто це

Хто є хто є!

Я відчиняю двері, і це я теж входжу;

Я б хотів вийти з себе...

Я задаю питання, на які ніхто не відповідає

А опівночі моє серце починає битися: цок, цiк, цiк...

Ми обережно торкаємося один одного;

ми змусили себе чекати

Не знаючи, що робити.

не треба говорити

Ми взялися за руки;

ми почали літати

І при цьому сміятися, і водночас плакати

Я відчуваю себе таким втомленим… знову дзвонить у двері;

Коли ти поруч зі мною, я не хочу знати, хто це

Відключено, і я не знаю чому, і я теж не розумію

Щоб ти більше не з'являвся в моїх снах

Як годинник, у мене ти в голові в будь-який час;

Зрозумійте йому, що він боїться бути з вами наодинці

Ви зайшли занадто далеко;

ми перестаємо шукати

І при цьому сміятися, і водночас плакати

І кожен біля себе ми почали літати

І при цьому сміятися, і водночас плакати