¡Qué sonrisa tan rara! - Extremoduro

Tu mirada

Envasada al vacío como una mermelada

Solamente necesito una tostá'

Que me la encuentro por debajo de tus bragas

Y si huele a quemao': soy yo

Adivina

¿Cuánto tiempo hace que yo ya no follaba?

Me abrazaste y se me puso dura

Yo ya empiezo a notar desbordarse:

Los pantanos de toa Extremadura

Disimula

Que ha parado la guardia civil

¿Y dónde coño he puesto el pantalón?

Destrozaron nuestra intimidad

Pa' pedir la documentación

¡Tanta curva!

Y las vueltas que nos dió el amor

Se debió mover el Amonal

Y al meter la napia en el camión

A tomar por culo dos y dos

Dejadme de hablar

No me hace reír

La gente normal se podía morir

¡Qué sonrisa tan rara!

Cada mañana

Bajo al infierno y el diablo me lee cuentos

Yo solo canto y digo que son poesías

Y al momento me levanto de la cama

Y al cuarto de hora no tengo ganas de na'

Hago un esfuerzo

Pa' respirar pa' fuera y luego pa' por dentro

Pa' reventar haciendo mucho ruido

Hay quien pensaba que era un nuevo Dios naciendo

Y era un peo' de un exquisito cocido

Dejadme de hablar

No me hace reír

La gente normal se podía morir

¡Qué sonrisa tan rara!

Ваш погляд

У вакуумній упаковці, як варення

Мені просто потрібен тост

Що я знайду це під твоїми трусиками

А якщо пахне горінням: це я

Вгадай

Скільки часу минуло з тих пір, як я більше трахався?

Ти обійняв мене, і мені стало важко

Я вже починаю помічати переповнення:

Болота Тоа Естремадура

маскування

Що цивільна гвардія зупинилася

І куди я в біса подів штани?

Вони знищили нашу конфіденційність

Щоб попросити документацію

Стільки вигинів!

І повороти, які подарувала нам любов

Амонал мав переїхати

А коли кладуть напію у вантажівку

Трахати два і два

дозвольте мені поговорити

не змушує мене сміятися

нормальні люди могли померти

Яка рідкісна посмішка!

Кожного ранку

Я спускаюся в пекло, а диявол читає мені історії

Я тільки співаю і кажу, що це поезія

І в той момент, коли я встаю з ліжка

І через чверть години я не відчуваю себе

Я докладаю зусиль

Па'дихай па' зовні, а потім па' всередині

Щоб лопнути, створюючи багато шуму

Є ті, хто думав, що народжується новий Бог

І це був фарт вишуканого рагу

дозвольте мені поговорити

не змушує мене сміятися

нормальні люди могли померти

Яка рідкісна посмішка!