La vereda de la puerta de atrás (Versión 2004) - Extremoduro

Si no fuera porque hice colocado

El camino de tu espera

Me habría desconectado;

Condenado a mirarte desde fuera

Y dejar que te tocara el sol

Y si fuera mi vida una escalera

Me la he pasao' entera

Buscando el siguiente escalon

Convencido que estás en el tejado

Esperando a ver si llego yo

Y dejar de lado la vereda de la puerta de atrás

Por donde te vi marchar

Como una regadera que la hierba hace que vuelva a brotar

Y ahora todo es campo ya…

Sus soldados son flores de madera

Y mi ejército no tiene bandera, es sólo un corazón

Condenado a vivir entre maleza

Sembrando flores de algodón

Si me espera la muerte traicionera

Y antes de repartirme del todo me veo en un cajón

Que me entierren con la picha por fuera

Pa' que se la coma un ratón

Y muere a todas horas gente dentro de mi televisor

Quiero oír alguna canción

Que no hable de sandeces y que diga que no sobra el amor

Y que empiece en sí, no en no

Y dejar de lado la vereda de la puerta de atrás

Por donde te vi marchar

Como una regadera que la hierba hace que vuelva a brotar

Y ahora todo es campo ya…

Dices que a veces no comprendes qué dice mi voz

Cómo quieres que esté dentro de tu ombligo

Si entre los dedos se me escapa volando una flor

Y ella solita va marcando el camino

Dices que a veces no comprendes qué dice mi voz

Cómo quieres que yo sepa lo que digo

Si entre los dedos se me escapa volando una flor

Y yo la dejo que me marque el camino…

Якби це було не тому, що я підхопився

Шлях твого очікування

я б вийшов;

Приречений дивитися на тебе з боку

І нехай сонце торкається тебе

І якби моє життя було драбиною

Я витратив цілу

Шукаємо наступний крок

Переконаний, що ти на даху

Чекаю, чи приїду

І залиште осторонь тротуар задніх дверей

Де я бачив, як ти пішов?

Як лійка, що змушує траву знову проростати

А тепер уже все поле...

Його солдати — дерев’яні квіти

А в моєї армії прапора немає, це лише серце

Засуджений жити в кущах

посадка бавовняних квітів

Якщо мене чекає зрадницька смерть

І перед тим як повністю розділитися, я бачу себе в шухляді

Що вони поховали мене з хуем

Щоб мишка його з’їла

І люди постійно вмирають у моєму телевізорі

Я хочу почути якусь пісню

Не кажіть дурниць і не кажіть, що любові замало

І нехай почнеться з так, а не з ні

І залиште осторонь тротуар задніх дверей

Де я бачив, як ти пішов?

Як лійка, що змушує траву знову проростати

А тепер уже все поле...

Ти кажеш, що іноді не розумієш, що говорить мій голос

Як ви хочете, щоб це було всередині вашого пупка

Якщо квітка пролітає між моїми пальцями

І вона одна знаменує шлях

Ти кажеш, що іноді не розумієш, що говорить мій голос

Як ти хочеш, щоб я знав, що я кажу?

Якщо квітка пролітає між моїми пальцями

І я дозволив їй показати мені дорогу...