Caballero andante (¡¡¡No me dejeis así!!!) - Extremoduro

¿acaso no has visto el cartel?

«prohibida la entrada de ranas»

Y el cerebro se me empieza a deshacer, pero yo no estoy loco, que no estoy loca,

que no estoy loco.

¿y ahora a qué vamos a jugar?

Sueño de aroma y luego…

Nada;

andrajos, rencor, filosofía

Roto en tu espejo tu mejor idilio, y ya de espaldas a la vida, es tu oración de

la manaña

¡oh, para ser ahorcado, hermoso día!

Salgo de cero, lo primero el frío y el calor, luego me dejo llevar

Salgo de cero a ver si entiendo la vida mejor, luego me estudio cada sensación

Salgo de cero, lo primero aprender a volar, luego me dejo caer

Salgo de cero y voy dejando todo tan atrás, que hoy no me vale la ropa de ayer

Cuando no hay nada que hacer, yo puedo ser, con rocín flaco y galgo corredor,

cuando no hay nada que hacer, vuelvo a empezar, soy don quijote y el molino

¿dónde está?

Dejo de ser, con rocín flaco y galgo corredor, cuando no hay nada que hacer

puedo elegir, ¡paso de todo!

¡quieto jabalí!

Ni tú ni yo ni perro que nos ladre, ni el calor del sol

De fondo:

Hoy morirán hojas y animales, mas no morirán para siempre, y en su

transformación de mañana, darán con más calor a la tierra de su muerte

Pasado mañana, brotes de esperanza, y yo no he muerto, si tengo frío me

caliento, si tengo miedo, que no lo tengo, susurro y pienso, y para mañana ya

he comido mi pequeña ración de esperanza

Ви не бачили плаката?

«жаб заборонено»

І мій мозок починає танути, але я не божевільний, я не божевільний,

що я не божевільний.

А зараз у що ми будемо грати?

Ароматний сон, а потім…

Будь-який;

лахміття, образа, філософія

Розбита у твоєму дзеркалі твоя найкраща ідилія, а вже спиною до життя — твоя молитва

ранок

Ой, щоб бути повішеним, прекрасний день!

Починаю з нуля, спочатку холод і спека, потім відпускаю себе

Починаю з нуля, щоб зрозуміти, чи краще я розумію життя, потім вивчаю кожне відчуття

Починаю з нуля, спочатку вчуся літати, потім скидаю

Я починаю з нуля і залишаю все так далеко позаду, що сьогодні одяг вчорашнього дня того не вартий

Коли нема чого робити, я можу бути з худим хаком і бігаючим хортом,

коли нема чого робити, починаю знову, я Дон Кіхот і вітряк

де це?

Я перестаю бути, з худим клячем і бігаючим хортом, коли нема чого робити

Я можу вибирати, я все пропускаю!

тихий кабан!

Ні ти, ні я, ні собака, що на нас гавкає, ні сонячна спека

Фон:

Сьогодні листя і тварини помруть, але загинуть не назавжди, а по-своєму

завтрашнього перетворення, вони дадуть більше тепла землі своєї смерті

Післязавтра, паростки надії, і я не вмер, якщо мені холодно

Я зігріваюся, якщо боюся, чого я не, шепочу і думаю, а на завтра вже

Я з’їв свою маленьку порцію надії