Ábreme el pecho y registra - Extremoduro

El cielo estaba rojo como una amapola

los ojos tambin rojos de no haber dormido,

la luna me ha dao el toque:

nio estoy muy sola!

me arrojo y me despierto al dar contra el bordillo.

Hoy me siento, al pensar, como una foto en la pared

y no respiro pa no hacer nuido

y no cambio de postura

y si te paras a mirarme: castigo,

reviento y no quiero hablar.

Si todo me sale de color de rosa,

te prometo que esta noche t no duermes sola,

si nada me sale, vete a hacer puetas!

y an me debes mil rabietas.

Cada vez que me ves soy ms guarro y ms perro

y cada vez que te vas me muero un poco ms,

cada vez que me ves metido en tu pensamiento

es que reniego del tiempo hasta el final.

Si todo me sale de color de rosa,

te prometo que esta noche t no duermes sola,

si nada me sale, vete a hacer puetas!

y an me debes mil rabietas.

Y no es nada

comparado con el doler

que le da mi alma: tu mirada

y no poder evitar:

que hoy me vuelvo a sentir como una foto en la pared

y no respiro pa no hacer ruido

y no cambio de postura

y si te paras a mirarme: castigo,

reviento y no quiero hablar.

NI VERTIENDO POLVO

en el cajn de los sueos

consigo auyentar las pesadillas

que pueblan mis borracheras,

largas noches de descontrol

y fuego perdido,

pequeas y fieras alimaas

que devoran mi vida

hasta contaminarse.

Poema final.- Ni vertiendo polvo Es de Sor Kampana, alias Antonio Belarte

Alaga

Небо було червоне, як мак

очі також червоніють від недосипання,

місяць дав мені дотик:

Я такий самотній!

Я кидаюсь і прокидаюся, коли стикаюся з бордюром.

Сьогодні я відчуваю себе, коли думаю, як картина на стіні

і я дихаю не для того, щоб шуміти

і я не змінюю поставу

і якщо ти зупинишся дивитися на мене: покарання,

Я лопнув і не хочу говорити.

Якщо все вийде райдужно,

Я обіцяю тобі, що цієї ночі ти не будеш спати один,

якщо нічого не вийде, йди до біса!

і ти все ще винен мені тисячу істерик.

Щоразу, коли ти бачиш мене, я стаю все більш розпусним і собачим

І кожного разу, коли ти йдеш, я вмираю трохи більше

щоразу, коли ти бачиш мене у своїй думці

що я заперечую час до кінця.

Якщо все вийде райдужно,

Я обіцяю тобі, що цієї ночі ти не будеш спати один,

якщо нічого не вийде, йди до біса!

і ти все ще винен мені тисячу істерик.

і це нічого

порівняно з болем

Що дарує моя душа: твій погляд

і не в змозі уникнути:

що сьогодні я знову відчуваю себе як картина на стіні

і я не дихаю, щоб не шуміти

і я не змінюю поставу

і якщо ти зупинишся дивитися на мене: покарання,

Я лопнув і не хочу говорити.

АБО СИПАННЯ ПОРОШКУ

у шухляді мрій

Я можу прогнати кошмари

що наповнює моє пияцтво,

довгі ночі некерованості

і втратив вогонь,

дрібний і лютий шкідник

що пожирають моє життя

до зараження.

Заключний вірш.- Навіть не сипле пил. Це сестра Кампана, псевдонім Антоніо Беларте

Хваліть