Deadest of the Dead - Exhumed

In the deadest of nights I perform a graveside disservice, Disinhuming the

Remains of those who I deem to deserve this, A corpse dead to rights will

Undergo this rigorous trashing, Selecting the tomb of the poor stiff that

Tonight I will be thrashing… Exhumed from the shelter of earth’s dusty

Embrace for a morbid curiosity, Then abruptly dismembered without

Compunction, just pure feriocity… Consumed and left to welter, In shredded

Entrails and long dessciated pus, Wiping the firt from my hands, As I walk

From the grave that I’ve trampled to dust… Caskets uprooted, mausoleums

Stained red, Riding high six feet deep amongst the deadest of the dead, A

Tombstone is the sole mute witness, To necro-attrocities as I endeavor to

Split this… Corpse in half, stricken by my wrath, The carcass is maimed

Cleft by pick-axe, halved, quartered and smashed, The gravesite’s in flames

Culled from the reams of obituaries deep in the cemetary, I torment the

Entombed, The dead should be wary of the grudges I carry, Deep into the

Gloom… Riding high six feet under, Inhale the stench of my nocturnal

Plunderm I’ll never find piece in a cold, hard death bed, Until I have found

The deadest of the dead… Your insipid epitaph rots, In the dead-letter file

A necrophile’s smile beguiles, Your remains thus defiled, The decrepit

Laughter echoes, In the now vacant burial plot, Decayed, dead and decomposed

But in peace you’ll never rot… Piss on the unholy grave, torso carved and

Depraved, Now gone the way of all flesh to give me this day my daily death

The next to fall prey to my sepulchural slaughter, Another dead festering

Corpse whose demise has at last brought her… Under the blade, she’s carved

Up and flayed, Body dismembered, No respects paid, I hack up the slayed, Who

No one remembers, Chainsaw fucked to the hilt, her guts have all spilled, I

Destroy the interred, One foot in the grave, by the casket enslaved, I’m an

Unholy terror… Riding high six feet down, Finding my niche in a hole in the

Ground, One step over the dead-line I tread, In this graveyard of stiffs, I am

The deadest of the dead…

У саму мертву ніч я виконую ведмежу послугу на могилі, Знищуючи

Залишки тих, хто, як я вважаю, заслуговують на це, мертвий труп буде

Зазнайте цього суворого сміття, Вибираючи гробницю бідних, застигнувши це

Сьогодні вночі я буду молотити... Викопаний із притулку земного пилу

Обіймись за хворобливу цікавість, Потім раптово розчленований без

Розкорення, просто суцільна лютість… З’їдений і залишений мучитися, Подрібнений

Внутрішності й довгий висохлий гній, Витираючи ялинку з моїх рук, Коли я ходжу

З могили, яку я розтоптав у прах... Скриньки вирвані, мавзолеї

Пофарбований у червоний колір, йшов на висоту шість футів у глибину серед наймертвого з мертвих, А

Надгробок є єдиним німим свідком некрозвірств, як я намагаюся

Розділи це… Труп навпіл, вражений моїм гнівом, Труп покалічений

Розколотий киркою, розрізаний навпіл, розбитий на четвертинки та розбитий, Могила в вогні

Вилучений із купи некрологів глибоко на цвинтарі, я мучу

Погребений, Мертві повинні остерігатися образи, яку я ношу, Глибоко в

Похмура… Піднявшись на висоту шість футів, Вдихни сморід мого нічного життя

Грабіж я ніколи не знайду шматок у холодному, твердому смертному ложі, доки не знайду

Наймертвійший із мертвих... Твоя безглузда епітафія гниє, У файлі мертвих листів

Усмішка некрофіла заворожує, Твої останки осквернені, Дрясні

Сміх лунає, На нині вільній ділянці поховання, Згнилий, мертвий і розкладений

Але з миром ти ніколи не згниєш... Счись на несвяту могилу, тулуб вирізьблений і

Розбещений, тепер пішов дорогою всякої плоті, щоб дати мені сьогодні мою щоденну смерть

Наступний, який стане жертвою мого гробницького вбивства, Інший мертвий нагноєний

Труп, смерть якого нарешті принесла їй... Під лезом вона вирізана

Угору і здертий шкуру, Тіло розчленовано, Не поваги, Я зрубаю вбитого, Хто

Ніхто не пам'ятає, Бензопила трахнула до рук, її кишки розлилися, я

Знищить похованого, Однією ногою в могилі, біля шкатулки, поневоленого, я

Нечестивий терор... Їзда на шість футів униз, Знайшовши свою нішу в дірі в

Земля, На крок понад межу, яку я ступаю, На цьому кладовищі я

Наймертвійший із загиблих…