Murderess in Me - Ex Libris

Let the gods sigh and with their breaths

The sails raise embrace the open water,

Aetes here now flees your daughter.

Oh shores of Colchis wash off my face,

Show me my tears I’ve not felt them running down,

Wash off my face.

Sirens of the sea,

You shall not thwart me!

How cruel you wish me to be,

Make a murderess of me?

Ships on the horizon, fleet of Aetes.

Ah!

Be gone!

Absyrtis my brother come to me and say your grace.

Sirens of the sea,

You shall not thwart me!

How cruel you wish me to be,

Make a murderess of me?

How your blood shall set me free.

Hear the winds swell, they’ll take us to where ghosts dwell

You’ll rest in the deepest waters.

My brother, our father I was his daughter of the sea,

And you shall not thwart me!

How cruel you wish me to be,

You made a murderess of me!

Only tears can conquer fear when in fear

You’ll give in to tears.

Do I believe in memories when memories cloud my belief?

Not long before your blood runs cold,

As I foretold, my wrath unfolds!

Your head, your heart, your lungs, your chest,

Your hands, your feet, your neck, your breast.

Your mouth, your eyes, your soul, shall be divided!

Ships on the horizon, fleet of Aetes!

Bring him forth let it be done!

His shattered body at my feet shall scare away Aetes fleet.

On my command off with his head,

Cut out his heart, tear him apart!

Do you believe in memories when they cloud our belief?

For in memories you’ll rest in the deepest seas.

Sirens of the sea,

You cannot thwart me!

How cruel I am to be,

You made a murderess of me!

Нехай зітхають боги і своїми подихами

Вітрила піднімаються обіймають відкриту воду,

Аетс тікає з вашої дочки.

О, береги Колхіди змивають моє обличчя,

Покажи мені мої сльози, я не відчув, як вони течуть,

Змий моє обличчя.

Сирени моря,

Ти не завадиш мені!

Яким жорстоким ти хочеш, щоб я був,

Зробити з мене вбивцю?

Кораблі на горизонті, флот Етеса.

Ах!

Нехай не буде!

Абсиртіс, мій брат, підійди до мене і скажи свою милість.

Сирени моря,

Ти не завадиш мені!

Яким жорстоким ти хочеш, щоб я був,

Зробити з мене вбивцю?

Як твоя кров звільнить мене.

Почуйте, як набухають вітри, вони принесуть нас туди де живуть привиди

Ви відпочинете в найглибших водах.

Мій брат, наш батько, я була його дочкою моря,

І ти мені не завадиш!

Яким жорстоким ти хочеш, щоб я був,

Ви зробили з мене вбивцю!

Тільки сльози можуть перемогти страх, коли в страху

Ви піддастеся сльозам.

Чи вірю я в спогади, коли спогади затьмарюють мою віру?

Незадовго до того, як твоя кров охолоне,

Як я пророкував, мій гнів розгортається!

Ваша голова, ваше серце, ваші легені, ваші груди,

Ваші руки, ваші ноги, ваша шия, ваші груди.

Твої уста, твої очі, твоя душа будуть розділені!

Кораблі на горизонті, флот Етеса!

Виведи його, нехай це станеться!

Його розбите тіло біля моїх ніг відлякає флот Етеса.

За моєю командою відкинь його голову,

Виріжте йому серце, розірвіть його!

Чи вірите ви в спогади, коли вони затьмарюють нашу віру?

Бо в спогадах ви відпочинете в найглибших морях.

Сирени моря,

Ви не можете мені перешкодити!

Яким жорстоким я маю бути,

Ви зробили з мене вбивцю!