Des Attractions Désastre - Etienne Daho

Daho !

M’avez-vous déjà vu quelque part?

Rafraîchissez moi donc la mémoire

Extasié devant une toile de Witsen

A Rome, Londres ou Rennes, vous m’appeliez Etienne

Cherchant le magicien et sa dose

New York, Café Reggio je suppose…

En plein coeur de l’ivresse, au milieu du chaos

Accoudé à un bar, vous m’appeliez Daho !

Vous en avez de bonnes à Lisbonne?

De salaces à Paname, Amsterdam?

Etais-ce une quille ou un glaçon, va savoir…

Dans le noir dans le ton, quel que soit l’abandon

Pourvu qu’il soit le bon

Sur d’experts toboggans vous m’avez vu glisser

Mais y glisser avec délices

Certes !

Ooh j’aime tout, je veux goûter à vous

Ooh j’aime tout, j’veux me donner à vous

Avant que j’m’en aille, avant mes funérailles

De la vie faire ripaille, avant que j’m’en aille

Les flèches que Cupidon m’a décrochées

N'étaient que des haches dans le dos

Et si j’ai rampé tout en bas

J’ai surfé aussi tout là haut

Sur des cimes ondulantes… hop, j’enchaîne…

Du lever du soleil brûler jusqu’au matin crème

Se frotter à tout c’qui bouge, de palaces en bouges

Non, je n'épargnerai ni moi, ni personne

La fièvre n’est pas un don, mais un dû

Les provocs’de cette foutue ville rendent certains hyper hostiles

Mais moi, j’avoue qu'ça m’tente…

Mais je n’ai pas le rouge au front

Et je ne suis pas sur le flanc

Et je ne suis pas si mauvais

Non, je ne suis pas si maudit

Mes vingt ans, sainte vierge… enfin bon, j’abrège…

Du lever du soleil briller jusqu’au matin grège

Avant que j’m’en aille, jouer à qui perd gagne

Et de la vie faire ripaille, avant que j’m’en aille

Mais ma ligne de fuite s’est brisée pour me mettre à la colle de tes vingt deux

étés

J’abandonne aujourd’hui mes attractions désastre et tu viens avec moi,

faire l’avion

Дахо!

Ви коли-небудь бачили мене десь?

Тож освіжіть мою пам’ять

В захваті перед картиною Вітсена

У Римі, Лондоні чи Ренні ти називав мене Етьєном

Шукаю чарівника та його виправлення

Нью-Йорк, кафе Реджо, мабуть...

Серед пияцтва, серед хаосу

Спираючись на брусок, ти назвав мене Дахо!

Є якісь хороші в Лісабоні?

Непристойно в Панаме, Амстердам?

Це була кегля чи кубик льоду, хто знає...

У темряві в тон, що б не здалося

За умови, що він правильний

На експертних слайдах ви бачили, як я слайд

Але ковзай туди із задоволенням

Звичайно!

Ой, мені все подобається, я хочу скуштувати тебе

О, я люблю все, я хочу віддати себе тобі

Перед моїм від’їздом, перед моїм похороном

Про життя, яке бенкетує, перш ніж я піду

Стріли в мене вистрілив Купідон

У спині були лише сокири

Що якби я проповз до кінця

Я теж там займався серфінгом

На хвилясті вершини… хоп, я продовжую…

Від сходу сонця до ранкового крему

Натирати всім, що рухається, від палаців до ходу

Ні, я не шкодую ні себе, ні когось

Лихоманка - це не подарунок, а належне

Провокації цього клятого міста роблять деяких гіперворожими

Але я визнаю, що мене це спокушає...

Але я не маю червоного на лобі

І я не осторонь

І я не такий поганий

Ні, я не такий проклятий

Мої двадцять років, свята діво… ну, я скорочу…

Від сходу сонця до ранку сірого

Перш ніж я піду, пограй, хто програє, той виграє

І бенкетуй життя, перш ніж я піду

Але моя лінія польоту зламалася, щоб потрапити в клей твоїх двадцяти двох

є

Я залишаю сьогодні свої атракціони лиха, а ти йдеш зі мною,

літати