Boulevard des Capucines - Etienne Daho

Boulevard des Capucines, ton nom qui tout là haut scintille est le même que le

mien

C’est l’Olympia qui célèbre, ton étoile qui là haut s'élève et je vis ton

succès de loin

Sur scène, tu es le centre, la foule aimante vacille, j’observe lorsque tu

chantes, que brillent les yeux des filles

Je n’approcherai pas les loges, où l’on te couvre d’amitié et d'éloges,

car la pudeur me le défend

De loin tu sembles fort et grave, plus que les garçons de ton âge,

comme lorsque tu étais enfant

Rue Caumartin je te guette et l’appréhension me vide, tous ces regrets

douloureux, me rongent comme l’acide

Je te demande par cette lettre mon garçon, de m’accorder ton pardon

Tu sais quelle connerie ma jeunesse, mon silence, quelle erreur,

quelle perte de temps, si je n’ai pas su te dire à temps, que je pensais à toi,

tout le temps, mon guerrier, mon roi, mon petit prince

Epris de femmes et de vie légère, j’ai tant aimé, je suis sincère,

l'étreinte de la liberté

Ni mari ni père et volage, courant d’air et de passage, sauras tu me regarder,

mais tu ignores mes signes, toi mon cruel funambule, alors je crache ces

lignes, fracassé et somnambule

Je te demande par cette lettre mon garçon, de m’accorder ton pardon, tu sais,

quelle atrocité, cette guerre, mon départ, quelle erreur, quelle perte de

temps, si je n’ai pas su te dire à temps, que tu m’as manqué tout le temps,

mon guerrier, mon roi, mon petit prince, mon petit prince, pardon

(Merci à Pascal pour cettes paroles)

Бульвар Капуцинів, твоє ім'я, яке там сяє, те саме, що

Шахта

Це святкує Олімпія, твоя зірка сходить там, і я бачив твою

успіх здалеку

На сцені ти центр, люблячий натовп коливається, я дивлюся, коли ти

співай, хай сяють дівчата очі

Я не підходжу до ящиків, де вас осипають дружба і похвала,

бо скромність мені забороняє

Здалеку ти виглядаєш сильним і серйозним, більше, ніж хлопці твого віку,

як коли ти був дитиною

Rue Caumartin Я дивлюся на вас, і страх спорожняє мене, усі ці жаль

боляче, з'їдай мене, як кислоту

Цим листом я прошу тебе, мій хлопчик, подарувати мені своє прощення

Ти знаєш, яка фігня моя молодість, моє мовчання, яка помилка,

яка марна трата часу, якби я не знав, як тобі вчасно сказати, що я думаю про тебе,

весь час, мій воїне, мій король, мій маленький принц

Закоханий у жінок і світле життя, я так любив, я щирий,

обійми свободи

Ні чоловік, ні батько і непостійний, протяг і прохід, ти не зможеш дивитися на мене,

але ти ігноруєш мої знаки, ти мій жорстокий канатоходець, тож я плюю на ці

рядки, розбиті та лунатизм

Я прошу тебе цим листом, мій хлопчик, подарувати мені своє прощення, ти знаєш,

яке звірство, ця війна, мій відхід, яка помилка, яка втрата

час, якби я не знав, як тобі вчасно сказати, що я весь час скучив за тобою,

мій воїне, мій королю, мій маленький принц, мій маленький принц, вибач

(Дякую Паскалю за ці тексти)