Chapter V - Estatic Fear

Many a weary night endured

Since the utter charm of joy has pured

My unquiet dreams, my misery

How sweat if I could share with thee

Unable to endure it’s smile

Which kindly eased my sombre veil

I frightened turned my burdened head

And hid in slumbers shade instead

But lifted from my mournful rest

Was I by thee nocturnal guest

When though did vow to suffocate

My tranquil dreams in thrones bed

You spoke to me with loathed glow

And thus have though not kept thy vow

For when thy shadow sprang on me

I closed my eyes in ecstasy

Багато втомлених ночей пережили

З тих пір, як цілковита чарівність радості очистилася

Мої неспокійні сни, мої нещастя

Як потіти, якби я міг поділитися з тобою

Не можу витримати його посмішки

Що люб’язно полегшило мою похмуру вуаль

Я злякано повернув обтяжену голову

А замість цього сховався в тіні сну

Але піднятий із мого скорботного спокою

Чи був я у тобою нічним гостем

Коли ж поклявся задихатися

Мої спокійні сни в ліжку тронів

Ти говорив зі мною з огидним сяйвом

І отже не дотримав своєї обітниці

Бо коли твоя тінь скочила на мене

Я заплющив очі від екстазу