Wenn Erdreich Bricht - Equilibrium

Einst herrschte ein König, in Perchtas Landen weit

Zum Leid bekannt für Mensch und Tier, wohl seiner Grausamkeit

Auch sein Weib nebst seiner Kinder, ganze sieben an der Zahl

Folgen ihm zu Niedertrachten, bei jedem einzigen Mal!

Zu hohem Rosse zieh’n sie los, unter donnernd' schlagend' tritt

Die königliche Jagdhundschaft, an ihrer Seite eilt sie mit

Denn sie streben gerne an, ihr aller höchst' Pläsier

Zu Tode hetzen des Forstes lebend' Waldgetier!

Zieh’n unter tosend' Horngebläs' hinaus ins Dämmerlicht

Von seines Landes Kindern nun, ein Häuschen ist in Sicht

Wartend auf des Königs Ruf, die wilde Reiterei

Lenken rasch die Rösser ein, zu masslos' Raserei!

Zertrampelt wird die Greisin drauss' vor der schützend Tür

Ihr Enkel teilt ihr Schicksal, durch des Rosses tödlich Kür

Die Alten hasten gar zu hilf', draus in der kalten Nacht

Das end' des graus’gen Werkes, von reissend' Hunden vollbracht!

In ihrer qualvoll' Todespein, sich die Greisin windet

Des Königs Folgschaft um sie schart, dass sie auch nicht entschwindet

Sinnt sich nach höchstem Beistand, zu strafen ihre Schinder

Verflucht im letzten Atemzug, den König, Weibe, und die Kinder!

Bald soll’n Felder bersten, selbst schwerstes Erdreich bricht

So soll' n eis’ge, Winde peitschen, der Götter Strafgericht!

Feuer züngelt aus dem Felde, in gleissend stechend Licht

Zu lang das Unheil währte, bald naht der Götter Pflicht!

Колись далеко в землях Перчти панував король

Відомий стражданнями людини і звіра, ймовірно, його жорстокістю

Також його дружина та його діти, семеро

Слідуйте за ним на базу щоразу!

Вони рушили на високому коні, під гримаючими «б'ючими» кроками

Королівські гончі, біля них вони поспішають

Оскільки вони люблять прагнути, ви всі отримуєте найвище задоволення

Полюйте на смерть на лісових живих істот!

Витягніть у сутінки під грімовий ріг

З дітей його країни тепер видно будиночок

Чекають на царський поклик, дика кіннота

Швидко керуйте своїми конями, забагато шаленства!

Стару топчуть надворі перед захисними дверима

Її онук поділяє її долю через смертельний вільний стиль коня

Старі навіть поспішають на допомогу в холодну ніч

Кінець жахливої ​​роботи, здійсненої роздиранням собак!

У своїй мучній агонії стара корчиться

Навколо неї збираються послідовники короля, щоб і вона не зникла

Шукає вищої допомоги, карає своїх кривдників

Прокляття на останньому подиху, короля, дружину і дітей!

Поля скоро лопнуть, навіть найважчий ґрунт розірветься

Так не буде шмагати вітри, суд богів!

Вогонь вилізає з поля, в палаючим, пронизливим світлі

Надто довго тривало зло, скоро наближається обов’язок богів!