Snüffel - Equilibrium

Lang ist’s her vor alten Zeiten

Galt’s die Laster aufzuteilen

Jedem ward ein Kraut spendiert,

Das Geist und Seele inspiriert

Trocken, dürr im Süden unten,

Andernorts in hölzern' Stumpen,

Weich und saftig hoch im Norden

Doch was ist’s bei uns geworden?

Alles wurde eingesackelt,

Rasch verteilt, nicht lang gefackelt

Durch die Welt die Kunde rannte,

Jeder sich zum Kraut bekannte.

Auf dem Weg am Himmelszelt

Da fiels vom Karren in die Welt

Und direkt in des Müllers Steine

Tat das Schicksal dann das seine …

Mag nicht snusen, mag nicht rauchen,

Mag kein faules Zeugs gebrauchen

Alles was ich will ist mein Snuff!

Magst auch du einmal probieren,

Gib acht nichts ins Gesicht zu schmieren,

Und Heulen gilt fei nicht beim Snuff!

«Geh her!

Was issen des?

Jetz werd I glei bös,

Wer schmeißt da sei Graffel bei mir in die Mühl'?

Des is doch kei Korn,

Des hat wer verlor’n,

Na, jetz mahl’n ma’s ma durch und dann woll’n ma ma seh’n!»

Sack um Sack ward durchgemahlen,

Dem Knecht die Arbeit aufgetan,

Der fällt ganz artig Sack und Beutel,

Freut sich auf die Schenke heute

Doch was rinnt da aus den Steinen?

Braun und duftvoll mochts ihm scheinen

Fällt sich rasch damit die Taschen,

Eilt, die Mühle zu verlassen…

Drunt im Dorfe buntes Treiben

Jeder wollt die Nase reiben

Sich mit braunem Kraut, dem feinen

Konnt der Knecht mit allen teilen

Und so ward ein Brauch geboren

Weil da ging ein Kraut verloren

Das uns freie Nasen brachte,

Zur Nation von Schnupfern machte

Mag nicht snusen, mag nicht rauchen,

Mag kein faules Zeugs gebrauchen

Alles was ich will ist mein Snuff!

Magst auch du einmal probieren,

Gib acht nichts ins Gesicht zu schmieren,

Und Heulen gilt fei nicht beim Snuff!

Mag nicht snusen, mag nicht rauchen,

Mag kein faules Zeugs gebrauchen

Alles was ich will ist mein Snuff!

Magst auch du einmal probieren,

Gib acht nichts ins Gesicht zu schmieren,

Und Heulen gilt fei nicht beim Snuff!

Beim Snuff!

Beim Snüffeln!

Long times ago

It was up to divide vice

Everybody got his herb

Inspiring soul and mind

Dry down in the south

Elsewhere in wooden pipes

Soft and juicy up in the north

But what has it become here?

Everything was put into bags

Quickly spread without delay

Through the world the message ran

Everybody came out for the herb

On the way through the sky

It fell from the car into the world

Directly in the millstones

Destiny rolls on…

Don’t want to snuse, don’t want to smoke

Don’t want to use shit!

All I want is snuff!

If you want to try this too

Be careful not to smear it into your face

And crying is not allowed … on sniffing!

«Hey!

What’s that?

I get angry,

Who throws his stuff into my mill?

That is no grain,

Somebody lost that,

Anyway, let’s grind it and we will see!»

Everything was grinded

The servant had to do the whole work

Fills every bag

Is looking forward to the pub today

But what comes out of the mill-stones?

Seems brown and tasty

He hurries to fill his pockets,

Hurries to leave the mill …

Down in the town big turbulence

Everybody wants to put

That shit in his nose

So the servant could let everybody take part in this pleasure

And so a custom was born

'Cause a herb got lost

Which brought us free noses

And made us to a nation of sniffers

Don’t want to snuse, don’t want to smoke

Don’t want to use shit!

All I want is snuff!

Це давно давні часи

Настав час поділитися пороками

Кожному давали траву

Це надихає розум і душу

Сухий, посушливий на півдні внизу,

В інших місцях у дерев'яних стовпах,

М’який і соковитий на півночі

Але що з нами сталося?

Все було запаковано

Розповсюдили швидко, не вагалися

По світу прокотилася новина,

Усі сповідували цю траву.

По дорозі біля небесного намету

Тоді воно впало з воза на світ

І прямо в млинарські камені

Тоді доля вчинила своє...

Не люблю снюс, не люблю курити,

Не хочу використовувати гнилі речі

Все, що я хочу, це мій табак!

Ви також хотіли б спробувати

Будьте обережні, щоб нічого не нанести на обличчя,

А плач не годиться на нюхальний табак!

" Іди сюди!

Що ви їсте?

Зараз я розсерджусь

Хто кидає свій Graffel у мій млин?

Це не зерно,

хто його втратив

Ну, тепер давайте подрібнимо, а потім подивимося!»

Перетирали мішок за мішком,

відкрив роботу слугі,

Він падає, як мішок і мішок,

Чекаю сьогодні на таверну

Але що закінчується з каменів?

Він міг здатися йому коричневим і запашним

Якщо він швидко впаде з ним свої сумки,

Поспішайте покинути млин...

Метушня в селі

Усі хочуть потерти ніс

Сам з коричневою травою, чудовою

Слуга міг поділитися з усіма

Так народився звичай

Бо пропала трава

Це принесло нам вільні носи

Створив націю нюхів

Не люблю снюс, не люблю курити,

Не хочу використовувати гнилі речі

Все, що я хочу, це мій табак!

Ви також хотіли б спробувати

Будьте обережні, щоб нічого не нанести на обличчя,

А плач не годиться на нюхальний табак!

Не люблю снюс, не люблю курити,

Не хочу використовувати гнилі речі

Все, що я хочу, це мій табак!

Ви також хотіли б спробувати

Будьте обережні, щоб нічого не нанести на обличчя,

А плач не годиться на нюхальний табак!

По нюху!

Під час нюхання!

Давним-давно

Це було розділити порок

Кожен отримав свою траву

Надихає душу і розум

На півдні висохне

В іншому місці в дерев'яних трубах

М’який і соковитий на півночі

Але що тут сталося?

Все поклали в пакети

Швидко поширюється без затримок

По всьому світу пронеслося повідомлення

Усі вийшли за травою

По дорозі по небу

Впав з машини на світ

Прямо в жорнах

Доля крутиться...

Не хочу нюхати, не хочу палити

Не хочу використовувати лайно!

Все, що я хочу, це нюхальний табак!

Якщо ви хочете спробувати і це

Будьте обережні, щоб не розмазати його на обличчі

І плакати не дозволено… на нюх!

«Гей!

Що це?

я злиться,

Хто кидає свої речі в мій млин?

Це не зерно,

хтось це втратив

У всякому разі, давайте подрібнимо, і побачимо!»

Все було перемелено

Слуга мав виконати всю роботу

Заповнює кожен мішок

З нетерпінням чекає на паб сьогодні

Але що виходить із жорна?

Виглядає коричневим і смачним

Він поспішає набити кишені,

Поспішає покинути млин…

Внизу в місті велика турбулентність

Всі хочуть поставити

Це лайно в його носі

Тож слуга міг дозволити кожному взяти участь у цій задоволенні

Так народився звичай

Бо трава загубилася

Що принесло нам вільні носи

І зробив нас нацією нюхачів

Не хочу нюхати, не хочу палити

Не хочу використовувати лайно!

Все, що я хочу, це нюхальний табак!