Fever Dreams - Emma Ruth Rundle

Fear, a feeling, is it real?

So nostalgic too, it just puts the dark on you

Another sand down, the hands of oil are peeling

And from the sun, restraint to just throw the shade on you

Another cell now is a chance to, is attempt to, and is trying to recall

But you’re never going to touch me

And if I ever manage to get out, it’s all this waking life… just drags me down

A life spent uneasy, in pieces, always in pieces here

A life rent completely, release me away from fever dreams

Fear, a friend, without context it’s reeling… you're never going to pay enough

to do right

The veil is a thread and now it’s raising like the tension of a string that

just plays the note high

And if I ever really make it out it’s all this waking world that drags me down

A life spent uneasy, in pieces, always in pieces here

A life left, release me away from fever dreams

You’re sleeping in the glass room, in the glass house is a memory now…

is a memory to me

Don’t you know this shift’s real?

You move to lay your body down, the hands of oil are like some small machines

Never knowing how to feel, pushing air inside your tired mind and sleeping it

Trapped in fever dreams

A life spent uneasy, in pieces, always in pieces here

A life rent out completely, release me away from fever dreams

Страх, почуття, це справжнє?

Так ностальгічно, це просто затьмарює вам

Ще один пісок, на руках лущиться олія

І від сонця, стриманість, щоб просто затінити на вас

Інша клітинка зараз    можливість, намагається і намагається викликати

Але ти ніколи не доторкнешся до мене

І якщо мені колись вдасться вибратися, це все це неспання… просто тягне мене вниз

Життя, проведене тут непросто, по частинах, завжди на шматки

Повністю розірвано життя, звільни мене від гарячкових снів

Страх, друг, без контексту це хвилює… ти ніколи не заплатиш достатньо

робити правильно

Завіса — нитка, і тепер вона піднімається, як натяг струни, що

просто грає ноту високо

І якщо я коли справді вдасться зрозуміти, то весь цей неспання тягне мене вниз

Життя, проведене тут непросто, по частинах, завжди на шматки

Залишилося життя, звільни мене від гарячкових снів

Ти спиш у скляній кімнаті, у скляній хаті – це спогад…

це спогад для мене

Ви не знаєте, що ця зміна реальна?

Ви рухаєтеся, щоб укласти своє тіло, руки нафти схожі на маленькі машини

Ніколи не знаючи, як відчуватися, наштовхувати повітря у свій втомлений розум і спати

У пастці гарячкових снів

Життя, проведене тут непросто, по частинах, завжди на шматки

Повністю роздане життя, звільни мене від гарячкових снів