Я маму мою обидел - Эмма Мошковская

Я маму мою обидел,

Теперь никогда-никогда

Из дому вместе не выйдем,

Не сходим с ней никуда.

Она в окно не помашет,

Я тоже не помашу,

Она ничего не расскажет,

Я тоже не расскажу…

Возьму я мешок за плечи,

Я хлеба кусок найду,

Найду я палку покрепче,

Уйду я, уйду в тайгу!

Я буду ходить по следу,

Я буду искать руду,

Я через бурную реку

Строить мосты пойду!

И буду я главный начальник,

И буду я с бородой,

И буду всегда печальный

И молчаливый такой…

И вот будет вечер зимний,

И вот пройдёт много лет,

И вот в самолёт реактивный

Мама возьмёт билет.

И в день моего рожденья

Тот самолёт прилетит.

И выйдет оттуда мама,

И мама меня простит!

Я маму мою образив,

Тепер ніколи-ніколи

З дому разом не вийдемо,

Не сходимо з нею нікуди.

Вона у вікно не помахає,

Я теж не помахаю,

Вона нічого не розповість,

Я теж не розповім.

Візьму я мішок за плечі,

Я хліба шматок знайду,

Знайду я палицю міцніше,

Піду я, піду до тайги!

Я ходитиму слідом,

Я шукатиму руду,

Я через бурхливу річку

Будувати мости піду!

І буду я головний начальник,

І буду я з бородою,

І буду завжди сумний

І мовчазний такий...

І ось буде вечір зимовий,

І ось мине багато років,

І ось у літак реактивний

Мама візьме квиток.

І в день мого народження

Той літак прилетить.

І вийде звідти мама,

І мама мене вибачить!