Soli (Assieme) - Emis Killa

Ce la farò a dimenticarti ma per ora no

Ti ho cancellata solamente dal telefono

Quanto è difficile ignorarti solo io lo so

Sono all’inferno e tu sei un angelo al citofono

Mentre è arrivato settembre dentro casa mia

Non riesco a trovare più niente che fa al caso mio

La chiamavamo routine quella monotonia

Quella vita di sempre che adesso è nostalgia

Fare una radiografia dei tuoi pensieri

È la cosa più facile

Erano un libro aperto i tuoi desideri

E ho strappato tutte le pagine

Se c'è una faccia che scappa non è la mia

Fuggire per il freddo non fa più per me

La soluzione migliore sarebbe andare via

E invece resto qui all’inferno a ricordarmi che

Siamo, sono, la realtà è che tu per me sei l’unica

Vieni da me, lo prometto questa volta è l’ultima

Sono solo, preso da me stesso e dalla musica

Vieni da me, da domani non chiamarmi più

All’inizio pensavo fosse normale quel fare senza pensarci

Nottate a scopare senza baciarsi

Gridarsi ti odio, sorridendo un attimo dopo

Ma si è spento il fuoco, guardami dentro e cadi nel vuoto

Tu versi un mare di lacrime, è un maremoto

Ma io sono troppo stanco per raggiungerti a nuoto

E mentre io affogo ogni giorno di più, io non ti ascolto e tu

Stai chiusa in gabbia anche se fuori c'è molto di più

Cadere e poi rialzarsi, piangere e poi sorridere

Tu l’hai chiamata sofferenza, io lo chiamo vivere

Tra diffidenti e vipere decidere è difficile

Per amore non sai se morire o uccidere

Dovremmo fare due parole perché le persone

Più son sole e meno qualcuno le vuole

Tra tutti i limiti abbiamo scelto il cielo e si avvicina sempre più

Ma ora ho paura se guardo giù, c’ho le vertigini

È per questo che

Siamo, sono, la realtà è che tu per me sei l’unica

Vieni da me, lo prometto questa volta è l’ultima

Sono solo, preso da me stesso e dalla musica

Vieni da me, da domani non chiamarmi più

Я зможу забути тебе, але не зараз

Я щойно видалив тебе з телефону

Як важко тебе ігнорувати, знаю тільки я

Я в пеклі, а ти ангел на домофоні

Поки вересень прийшов до мого дому

Я не можу знайти нічого, що підходить мені

Ми назвали це монотонною рутиною

Те старе життя, яке тепер є ностальгією

Зробіть рентген своїх думок

Це найпростіше

Твої бажання були відкритою книгою

І я порвав усі сторінки

Якщо є обличчя, яке втікає, то це не моє

Втекти від холоду – це вже не моє

Найкращим рішенням буде піти

І замість цього я залишаюся тут, у пеклі, щоб нагадати мені про це

Ми є, я є, реальність така, що ти для мене єдиний

Приходь до мене, я обіцяю, що цей раз останній

Я один, захоплений собою і музикою

Іди до мене, з завтрашнього дня мені більше не дзвони

Спочатку я думав, що це нормально робити це, не замислюючись про це

Нічний трах без поцілунків

Кричу на тебе, я ненавиджу тебе, посміхаюся через мить

Але вогонь згас, зазирни всередину мене і впади в порожнечу

Ти пролила море сліз, це припливна хвиля

Але я надто втомився, щоб пливти до тебе

І як тону з кожним днем ​​все більше і більше, я не слухаю вас і вас

Залишайтеся замкненими в клітці, навіть якщо зовні є багато іншого

Впасти, а потім встати, плакати, а потім посміхнутися

Ви назвали це стражданням, я називаю це життям

Важко визначитися між підозрілими і гадюками

За любов не знаєш, померти чи вбити

Ми повинні скласти два слова, тому що люди

Чим більше вони самотні, тим менше їх хтось хоче

Серед усіх меж ми вибрали небо, і воно стає все ближче і ближче

Але тепер я боюся, якщо я подивлюся вниз, у мене паморочиться голова

Ось чому

Ми є, я є, реальність така, що ти для мене єдиний

Приходь до мене, я обіцяю, що цей раз останній

Я один, захоплений собою і музикою

Іди до мене, з завтрашнього дня мені більше не дзвони