Ombre - Emis Killa

E' un’altra notte di merda che passo in para a girarmi nel letto

Chiudo gli occhi e tutto cambia aspetto come sotto effetto

Sottometto i demoni che ho in testa

Ma stanotte non mi basta aprire la finestra e prendere aria fresca

Loro restano finché fa giorno pestano anche quando dormo

E portano nel mio risveglio la merda che sogno

C’ho bisogno di calma per riaddormentarmi

Adesso guardo l’orologio, è tardi

Fra qualche ora dovrò alzarmi

Forse sì, forse è solo suggestione

L’ansia ti distrugge eccome

Pregherei il Signore ma mi sfugge il nome, o forse no

Forse è tutto vero e me ne sto andando pian piano

Questo è il prezzo da pagare, lo sto capendo man mano

Ora questa notte assume il volto della morte

Io non so più vederci chiaro in mezzo a queste ombre

Frà, Morfeo è già morto altrove

Nessuno può salvarti e adesso che puoi alzarti abbassa la testa e ringrazia il

sole

Questa notte non mi passa più le ombre mi portano giù

L’ansia sale quando il cielo inizia a farsi blu

Nella stanza soltanto io e le mie pare

Non servirà pregare, Amen, tu fai come ti pare

Questa notte non mi passa più le ombre mi portano giù

L’ansia sale quando il cielo inizia a farsi blu

Nella stanza soltanto io e le mie pare

Non servirà pregare, Amen, tu fai come ti pare

Io guardo l’ora

Ogni trenta secondi è una di quelle notti dove il tempo non vola

Respiro paranoia 'sto sul filo della lama del boia tiro le cuoia

Non voglio una troia che mi chiami ne una che mi chiavi e nemmeno sapere se lei

mi ama ancora

Ho imparato sulla mia persona

Che l’autosuggestione è peggio della disperazione

Se pensi al peggio si verifica

Le aspettative sono droga e le persone sono poca roba

L’amore logora, l’odio pure

Ma lascia ai mezzi uomini le mezze misure

La testa scoppia scrivo rime sul Nokia

Scrivo di me, tu non ci metti bocca

La mia autenticità è la risposta più ovvia

Fanculo al resto, ho in mano il Rasoio di Occam

Questa notte non mi passa più le ombre mi portano giù

L’ansia sale quando il cielo inizia a farsi blu

Nella stanza soltanto io e le mie pare

Non servirà pregare, Amen, tu fai come ti pare

Questa notte non mi passa più le ombre mi portano giù

L’ansia sale quando il cielo inizia a farsi blu

Nella stanza soltanto io e le mie pare

Non servirà pregare, Amen, tu fai come ti pare

Це ще одна лайна ніч, яку я проводжу, перевертаючись у ліжку

Я закриваю очі, і все змінюється на вигляд, ніби під дією

Я підкоряю демонів у своїй голові

Але сьогодні ввечері мені недостатньо відкрити вікно і подихати свіжим повітрям

Вони залишаються до світанку, навіть коли я сплю

І вони приносять те лайно, про яке я мрію, до мого пробудження

Мені потрібен спокій, щоб знову заснути

Тепер дивлюся на годинник, пізно

Мені доведеться вставати за кілька годин

Можливо, так, можливо, це просто пропозиція

Тривога руйнує вас усе добре

Я б молився Господу, але це ім’я вислизає від мене, а може й ні

Можливо, все це правда і я потихеньку йду

Це ціна, яку треба заплатити, я поступово це розумію

Тепер ця ніч набуває обличчя смерті

Я більше не знаю, як чітко бачити серед цих тіней

Брате, Морфеус вже помер деінде

Ніхто не врятує вас, і тепер, коли ви можете встати, опустіть голову і подякуйте

сонце

Сьогодні ввечері я більше не проходжу тіні, які мене збивають

Тривога підвищується, коли небо починає синіти

У кімнаті здається тільки я і моя

Молитися не допоможе, амінь, ти роби, як хочеш

Сьогодні ввечері я більше не проходжу тіні, які мене збивають

Тривога підвищується, коли небо починає синіти

У кімнаті здається тільки я і моя

Молитися не допоможе, амінь, ти роби, як хочеш

Я дивлюся на час

Кожні тридцять секунд – одна з тих ночей, де час не летить

Я дихаю параноєю "Я на передньому краї ката я б'ю відро

Я не хочу, щоб шлюха дзвонила мені, або шлюха, щоб ключати мене, чи навіть знати, чи вона

все ще любить мене

Я дізнався про себе

Це самонавіювання гірше відчаю

Якщо ви думаєте, що станеться найгірше

Очікування – наркотики, а людей мало

Любов зношується, ненависть також

Але половину міри залиште наполовину чоловікам

Розривається голова, я пишу рими на Nokia

Я пишу про себе, ти не кладешся на це

Моя автентичність — очевидна відповідь

До біса решту, я тримаю бритву Оккама

Сьогодні ввечері я більше не проходжу тіні, які мене збивають

Тривога підвищується, коли небо починає синіти

У кімнаті здається тільки я і моя

Молитися не допоможе, амінь, ти роби, як хочеш

Сьогодні ввечері я більше не проходжу тіні, які мене збивають

Тривога підвищується, коли небо починає синіти

У кімнаті здається тільки я і моя

Молитися не допоможе, амінь, ти роби, як хочеш