Mille strade - Emis Killa

Quanti chilometri ho fatto, mi sono perso per strada

Forse ero troppo distratto, forse era quella sbagliata

Tutti gli amici al mio fianco, adesso non so dove sono

Lasciato indietro dal branco, o forse ero io che correvo da solo

Mamma ti chiedo perdono

Dicevi: «Fermati"e non lo capivo

Quante sciocchezze per sentirmi vivo

Ogni sabato sera per poco morivo

Non ero certo il più forte del gruppo

Se ho vinto è perché ero il più competitivo

Perché non vedevo gli ostacoli lungo la strada

Io vedevo solo l’arrivo

Ma un’altra volta no, ho visto mille inverni, ho fatto mille strade

Correndo ad occhi chiusi dietro a quello che non ho

Lasciando tutti gli altri indietro

Sto uscendo ma mia madre dice: «Resta ancora un po'»

E quanta gente è persa ancora lì a cercare

E forse anch’io la strada verso casa non la so

E sono già passate mille settimane

Chilometri di storie in queste mille strade

Quanti chilometri ho fatto, e quante volte ho patito

A sentirmi dire che era tempo perso, da chi non era nemmeno partito

No, non ti salverà Dio, ognuno è padrone del proprio cammino

Sei tu che scegli la destinazione, solo uno scemo si affida al destino

Non aspettare nessuno, perché di pigrizia si ammalano in tanti

Quanti semafori rossi prendiamo per colpa di quelli che stanno davanti

Fai la tua strada da solo, vai fino in fondo ed arriverai primo

Non fare l’errore di lasciare tutto a metà per tornare all’inizio del bivio

Ma un’altra volta no, ho visto mille inverni, ho fatto mille strade

Correndo ad occhi chiusi dietro a quello che non ho

Lasciando tutti gli altri indietro

Sto uscendo ma mia madre dice: «Resta ancora un po'»

E quanta gente è persa ancora lì a cercare

E forse anch’io la strada verso casa non la so

E sono già passate mille settimane

Chilometri di storie in queste mille strade

Passo dopo passo, se guardo indietro

Non sono più lo stesso, adesso manca sempre meno

Nessun vicolo cieco, prima correvo ad occhi chiusi

Fino ad andare a sbattere

Ma un’altra volta no, ho visto mille inverni, ho fatto mille strade

Correndo ad occhi chiusi dietro a quello che non ho

Lasciando tutto gli altri indietro

Sto uscendo ma mia madre dice: «Resta ancora un po'»

E quanta gente è persa ancora lì a cercare

E forse anch’io la strada verso casa non la so

E sono già passate mille settimane

Chilometri di storie in queste mille strade

Скільки кілометрів проїхав, на дорозі заблукав

Можливо, я занадто відволікся, можливо, це був неправильний

Всі друзі поруч, тепер я не знаю, де вони

Залишений позаду зграї, а може, це я біг один

Мамо, я прошу у тебе вибачення

Ти сказав: «Зупинись», а я цього не зрозумів

Скільки дурниці відчувати себе живим

Кожної суботи я ледь не помер

Я, звичайно, не був найсильнішим у групі

Якщо я виграв, то це тому, що я був найбільш конкурентоспроможним

Тому що я не бачив перешкод на шляху

Я бачив лише прибуття

Але іншого разу ні, я тисячу зим бачив, тисячу доріг пройшов

Бігати з закритими очима за тим, чого не маю

Залишивши всіх інших позаду

Я виходжу, але мама каже: "Побудь ще трохи"

А скільки людей там ще заблукали, шукаючи

І, можливо, я теж не знаю дороги додому

І вже минула тисяча тижнів

Милі історій на цих тисячах вулиць

Скільки кілометрів я подолав, а скільки разів страждав

Щоб сказати, що це марна трата часу від тих, хто навіть не пішов

Ні, Бог вас не врятує, кожен господар свого шляху

Ви обираєте пункт призначення, тільки дурень покладається на долю

Не чекайте нікого, тому що багато хворіють на лінь

Скільки червоних фар ми беремо через тих, що попереду

Пройдіть свій власний шлях, пройдіть весь шлях, і ви закінчите першим

Не робіть помилки, залишаючи все на півдорозі, щоб повернутися на початок перехрестя

Але іншого разу ні, я тисячу зим бачив, тисячу доріг пройшов

Бігати з закритими очима за тим, чого не маю

Залишивши всіх інших позаду

Я виходжу, але мама каже: "Побудь ще трохи"

А скільки людей там ще заблукали, шукаючи

І, можливо, я теж не знаю дороги додому

І вже минула тисяча тижнів

Милі історій на цих тисячах вулиць

Крок за кроком, якщо я озирнусь назад

Я вже не та, тепер я сумую все менше і менше

Без тупиків, до того як я біг із закритими очима

Поки не розбився

Але іншого разу ні, я тисячу зим бачив, тисячу доріг пройшов

Бігати з закритими очима за тим, чого не маю

Залишивши все інше позаду

Я виходжу, але мама каже: "Побудь ще трохи"

А скільки людей там ще заблукали, шукаючи

І, можливо, я теж не знаю дороги додому

І вже минула тисяча тижнів

Милі історій на цих тисячах вулиць