Женщина - EMIN

Что ж, была правда, была ложь,

Было солнце, был и дождь.

Был покой - ты со мной.

Я предающих воспевал.

И на ключ я запирал.

Всё не тех и не там.

Есть где-то женщина одна,

Но незамеченной ходит она,

Утром до метро, вечером домой - одна.

Есть где-то именно она,

Только не встретиться, видимо, нам.

В городе большом, но по разным сторонам.

Да, был оправдан каждый шаг,

Был прощен мой каждый враг,

Ну так что?

Здесь не так.

Нет ни бокалов, ни вина,

Моя улица пуста.

И на ней - тишина.

Що ж, була правда, була брехня,

Було сонце, був дощ.

Був спокій – ти зі мною.

Я зрадників оспівував.

І на ключ я замикав.

Все не тих і не там.

Є десь жінка одна,

Але непоміченою вона ходить,

Вранці до метро, ​​увечері додому – одна.

Є десь саме вона,

Тільки не зустрітись, мабуть, нам.

У місті великому, але з різних боків.

Так, був виправданий кожен крок,

Був прощений мій кожен ворог,

Ну так що?

Тут негаразд.

Немає ні келихів, ні вина,

Моя вулиця порожня.

І на ній – тиша.