Твоя свобода – это плен - EMIN, Александр Шоуа

Уходи, не надо слез, не надо слов

Не надо глупых обещаний

Пусть хранит тебя любовь и бог

И сбудется миллион твоих желаний

А я останусь столько странным сном

Улыбкой на краю воспоминаний

Мы будем как родные люди в нем

Как будто нет судьбы и расстояний

Твоя свобода это плен

Мне в нем не раствориться

Как нежный шелк твоих колен

Остановись, чтоб мне сейчас остановиться

Внутри тебя живет цветок

Я знаю, он теряет листья

Внутри тебя живет цветок

Он попытается разбиться

Что теперь, что надо нам

Как нам уйти от прошлого не знаю, не знаю

Я за любовь твою свою отдам

Так было раньше, что я вспоминаю

И кто сейчас живет вокруг тебя

Чьим шуткам ты готова улыбаться

Кто говорит люблю и не любя

Готов в любви своей тебе признаться

Твоя свобода это плен

Мне в нем не раствориться

Как нежный шелк твоих колен

Остановись, чтоб мне сейчас остановиться

Іди, не треба сліз, не треба слів

Не треба дурних обіцянок

Нехай береже тебе любов і бог

І збудеться мільйон твоїх бажань

А я залишусь стільки дивним сном

Посмішка на краю спогадів

Ми будемо як рідні люди в ньому

Начебто немає долі та відстаней

Твоя свобода це полон

Мені в ньому не розчинитись

Як ніжний шовк твоїх колін

Зупинися, щоб мені зараз зупинитися

Усередині тебе живе квітка

Я знаю, він втрачає листя

Усередині тебе живе квітка

Він спробує розбитися

Що тепер, що треба нам

Як нам піти від минулого не знаю, не знаю

Я за любов твою свою віддам

Так було раніше, що я згадую

І хто зараз живе навколо тебе

Чиїм жартам ти готова посміхатися

Хто каже люблю і не люблячи

Готовий у коханні своїй тобі зізнатися

Твоя свобода це полон

Мені в ньому не розчинитись

Як ніжний шовк твоїх колін

Зупинися, щоб мені зараз зупинитися