8 в падении - EMIN

Не привыкай ко мне, я пришел не насовсем,

Пусть и люблю тебя сильнее этой жизни.

Увы, нам не дано понять таинственных систем,

Которые задуманы Всевышним.

Не привыкай ко мне, я пришел к тебе не на совсем.

Давай с тобой научимся ценить мгновения.

Ты — моя Муза и Идея всех моих поэм.

Любить тебя до цифры восемь в падении.

Припев:

Снова на щеках со слезами тушь, но от боли ты

Сейчас или от счастья плачешь, тут, на моем плече.

Наша любовь словно Солнца луч,

Обжигает сердца холодные и летит к мечте.

Не привыкай ко мне, а вдруг случится вечер без звонка;

Что станешь делать ты в миг боли бесконечной?

Мы не способны предсказать, где и когда

Последней суждено случиться встрече.

Не привыкай ко мне, я пришел к тебе не на совсем.

Давай с тобой научимся ценить мгновения.

Ты — моя Муза и Идея всех моих поэм.

Любить тебя до цифры восемь в падении.

Припев:

Снова на щеках со слезами тушь, но от боли ты

Сейчас или от счастья плачешь, тут, на моем плече.

Наша любовь словно Солнца луч,

Обжигает сердца холодные и летит к мечте!

Снова на щеках со слезами тушь, но от боли ты

Сейчас или от счастья плачешь, тут, на моем плече.

Наша любовь словно Солнца луч,

Обжигает сердца холодные и летит к мечте…

Не звикай до мене, я прийшов не зовсім,

Нехай і люблю тебе сильніше за це життя.

На жаль, нам не¦дано зрозуміти таємничих систем,

Які задумані Всевишнім.

Не звикай до мене, я прийшов до тебе не на зовсім.

Давай з тобою навчимося цінувати миті.

Ти - моя Муза і Ідея всіх моїх поем.

Любити тебе до цифри вісім у падінні.

Приспів:

Знову на щоках зі сльозами туш, але від болі ти

Зараз або від щастя плачеш, тут, на моєму плечі.

Наше кохання немов Сонця промінь,

Обпалює серця холодні і летить до мрії.

Не звикай до мене, а раптом станеться вечір без дзвінка;

Що робитимеш ти в мить болю нескінченним?

Ми не здатні передбачити, де і коли

Останній судилося статися на зустрічі.

Не звикай до мене, я прийшов до тебе не на зовсім.

Давай з тобою навчимося цінувати миті.

Ти - моя Муза і Ідея всіх моїх поем.

Любити тебе до цифри вісім у падінні.

Приспів:

Знову на щоках зі сльозами туш, але від болі ти

Зараз або від щастя плачеш, тут, на моєму плечі.

Наше кохання немов Сонця промінь,

Обпалює серця холодні і літає до мрії!

Знову на щоках зі сльозами туш, але від болі ти

Зараз або від щастя плачеш, тут, на моєму плечі.

Наше кохання немов Сонця промінь,

Обпалює серця холодні і летить до мрії…