Отпускаю - ELMAN, Gafur

Отпускаю тебя

Рядом с тобой невыносимо

Воспоминания дают силы

Но за тобой на дно нельзя

Отпускаю тебя

Ты для меня неуязвима

Как ты могла стрелять мне в спину

И улыбаться, не любя?

Ты прекрати меня искать, я выжил этот страх

И на твоих устах больше не моё имя

Я забуду поезда, в которых о тебе

Писал я

Прекрати меня искать

И вот уже настало время нам другими стать

Запутано, что было, да, я многим виноват

Не знаю, всё меняет время

Ты знаешь, что нам так будет проще

Давай не будем мы с тобой наивны

Свобода нам всегда была дороже

Так уходи

Отпускаю тебя

Рядом с тобой невыносимо

Воспоминания дают силы

Но за тобой на дно нельзя

Отпускаю тебя

Ты для меня неуязвима

Как ты могла стрелять мне в спину

И улыбаться, не любя?

Сотый раз

Я поверил в то, что тебе было нужно

Ты мираж

Наши океаны превратились в лужи

Всё расставив по местам

Я забуду, как искал

Среди глаз уставших дам

Ту, что верит в чудеса

Тебе — в небо птицей, а мне грозы

Не дают согреться на морозе

Сердце на осколки, как у края

Но я отпускаю

Отпускаю тебя

Рядом с тобой невыносимо

Воспоминания дают силы

Но за тобой на дно нельзя

Отпускаю тебя

Ты для меня неуязвима

Как ты могла стрелять мне в спину

И улыбаться, не любя?

Відпускаю тебе

Поряд з тобою нестерпно

Спогади дають сили

Але за тобою на дно не можна

Відпускаю тебе

Ти для мене невразлива

Як ти могла стріляти мені в спину

І посміхатися, не люблячи?

Ти припини мене шукати, я вижив цей страх

І на твоїх устах більше не моє ім'я

Я забуду поїзди, в яких про тебе

Писав я

Припини мене шукати

І ось уже настав час нам іншими стати

Заплутано, що було, так, я багатьом винен

Не знаю, все змінює час

Ти знаєш, що нам так буде простіше

Давай не будемо ми з тобою наївні

Свобода нам завжди була дорожчою

Так йди

Відпускаю тебе

Поряд з тобою нестерпно

Спогади дають сили

Але за тобою на дно не можна

Відпускаю тебе

Ти для мене невразлива

Як ти могла стріляти мені в спину

І посміхатися, не люблячи?

Востаннє

Я повірив у те, що тобі було потрібно

Ти міраж

Наші океани перетворилися на калюжі

Все розставивши по місцях

Я забуду, як шукав

Серед очей втомлених дам

Ту, що вірить у чудеса

Тобі в небо птахом, а мені грози

Не дають зігрітися на морозі

Серце на уламки, як у краю

Але я відпускаю

Відпускаю тебе

Поряд з тобою нестерпно

Спогади дають сили

Але за тобою на дно не можна

Відпускаю тебе

Ти для мене невразлива

Як ти могла стріляти мені в спину

І посміхатися, не люблячи?