The Slough - Eleventh He Reaches London

I dreamt I was

In a ward of maternity

And planned my life ahead

And the child was completely fucked

And you stayed buried in

Embracing hibernation

In one way or another

You’re pregnant with a cost

Of regret

With building families

With men like me around the child so

Lest, we forget

All the symbolistic images of virgin births we pray are true

I’ve got hands around my neck

And I’m socially expected

To lead a child to excellence

Oh lest, we forget

All the broken homes with absent dads, who wanted more then turned around and

said

How’s my girl?

How’s my girl?

How’s the girl I’ve left to raise this child alone

How’s my girl?

How’s my girl?

How’s my girl who lays in rapture with her child

So let’s take a dagger to my heart and my wrist

I’m miserable and the world should see me die

So let’s take a pillow and press it on my face

I’m exhausted and the world should see me sleep

So let’s take a dagger to my heart and my wrist

Oh I’m miserable and the world should see me die

There’s the good fight

And a black hole

Of a birth right

That my god stole

There’s his rapture shaking hands, with his guilt he’ll always know

Мені снилося, що я був

У пологовому відділенні

І спланував своє життя наперед

І дитина зовсім була трахана

І ти залишився похований

Охоплення сплячкою

Так чи інакше

Ви вагітні з витратами

Жалю

З побудовою сімей

З такими чоловіками, як я навколо дитини

Щоб не забути

Усі символічні зображення невинних народжень, про які ми молимося, правдиві

У мене руки на шиї

І я соціально очікуваний

Щоб довести дитину до досконалості

О, щоб ми забули

Усі розбиті будинки з відсутніми татусями, які хотіли більшого, потім розвернулися і

сказав

Як моя дівчина?

Як моя дівчина?

Як дівчина, яку я залишив виховувати цю дитину одній

Як моя дівчина?

Як моя дівчина?

Як там моя дівчинка, яка в захваті лежить зі своєю дитиною

Тож давайте візьмемо кинджал до мого серця та мого зап’ястя

Я нещасний, і світ повинен побачити, як я помираю

Тож давайте візьмемо подушку й притиснемо її до мого обличчя

Я виснажений, і світ повинен побачити, як я сплю

Тож давайте візьмемо кинджал до мого серця та мого зап’ястя

О, я нещасний, і світ повинен побачити, як я помираю

Там хороший бій

І чорна діра

Права від народження

Те, що мій бог вкрав

Ось його захоплення тисне руки, про свою провину він завжди знатиме