Пашка - Елена Ваенга

У подружки заплаканные глаза

В узелочки завязанные слова.

Голубей отпущу с голубятни ввысь

Полетай, полетай, но только вернись.

Напоить бы водой полевы цветы,

Пусть меня не поймут, но только не ты.

Ты похожа на мать, что меня родила,

Черной юбки подол — ну, ты меня поняла!

Припев:

Пашка Пашка, не миновать

Тому, чему быть.

Твоя рваная рубашка — дай поносить!

А твоя рваная рубашка — дай поносить!

Я тебе расскажу половину снов,

Я тебе напишу миллионы слов,

Я спою тебе песню моих подруг,

Я тебе подарю заполярный круг.

Я одна целовала разрывы скал,

Ну, почему же ты раньше мне не сказал.

То, что я, как соленые паруса

И виною не взлетная полоса.

Припев:

Пашка Пашка, не миновать

Тому, чему быть.

Твоя рваная рубашка — дай поносить!

А твоя рваная рубашка — дай поносить!

У подружки заплаканные глаза

В узелочки завязанные слова.

Голубей отпущу с голубятни ввысь

Полетай, полетай, но только вернись.

Напоить бы водой полевы цветы,

Пусть меня не поймут, но только не ты.

Ты похожа на мать, что меня родила,

Черной юбки подол — ну, ты меня поняла!

Припев:

Пашка Пашка, не миновать

Тому, чему быть.

Твоя рваная рубашка — дай поносить!

Пашка Пашка, не миновать

Тому, чему быть.

Твоя рваная рубашка — дай поносить!

Пашка Пашка, не миновать

Тому, чему быть.

Твоя рваная рубашка — дай поносить!

А твоя рваная рубашка — дай поносить!

А твоя рваная рубашка — дай поносить!

А твоя рваная рубашка — дай поносить!

У подружки заплакані очі

У вузлики зав'язані слова.

Голубів відпущу з голуб'ятні вгору

Політай, полетай, але тільки повернися.

Напоїти би водою польові квіти,

Нехай мене не зрозуміють, але тільки не ти.

Ти схожа на мати, що мене народила,

Чорної спідниці подол - ну, ти мене зрозуміла!

Приспів:

Пашка Пашка, не проминати

Тож, чому бути.

Твоя рвана сорочка - дай ганьбити!

А твоя рвана сорочка — дай ганьбити!

Я тобі розповім половину снів,

Я тобі напишу мільйони слів,

Я заспіваю тобі пісню моїх подруг,

Я тобі подарую заполярне коло.

Я одна цілувала розриви скель,

Ну, чому ж ти раніше мені не сказав.

Те, що я, як солоні вітрила

І виною не злітна смуга.

Приспів:

Пашка Пашка, не проминати

Тож, чому бути.

Твоя рвана сорочка - дай ганьбити!

А твоя рвана сорочка — дай ганьбити!

У подружки заплакані очі

У вузлики зав'язані слова.

Голубів відпущу з голуб'ятні вгору

Політай, полетай, але тільки повернися.

Напоїти би водою польові квіти,

Нехай мене не зрозуміють, але тільки не ти.

Ти схожа на мати, що мене народила,

Чорної спідниці подол - ну, ти мене зрозуміла!

Приспів:

Пашка Пашка, не проминати

Тож, чому бути.

Твоя рвана сорочка - дай ганьбити!

Пашка Пашка, не проминати

Тож, чому бути.

Твоя рвана сорочка - дай ганьбити!

Пашка Пашка, не проминати

Тож, чому бути.

Твоя рвана сорочка - дай ганьбити!

А твоя рвана сорочка — дай ганьбити!

А твоя рвана сорочка — дай ганьбити!

А твоя рвана сорочка — дай ганьбити!