Осень - Елена Ваенга

Сама с собою осень закружила хороводы

И медленные воды не спросят время.

Бежать им или падать, дождями где-то плакать

Или туманами побыть на время.

Бежать им или падать, дождями где-то плакать

Или туманами побыть на время.

И осень полусонно, горя лучами света,

Оранжевое лето прогнать не торопилась.

Звала подругу осень, чтоб лета видя проседь,

На голове ее, невольно прослезилась.

Звала подругу осень, чтоб лета видя проседь,

На голове ее, невольно прослезилась.

Сама с собою осень закружила хороводы

И медленные воды не спросят время.

Бежать им или падать, дождями где-то плакать

Или туманами побыть на время.

Бежать им или падать, дождями где-то плакать

Или туманами побыть на время.

Сама з собою осінь закружляла хороводи

І повільні води не спитають час.

Бігти їм або падати, дощами десь плакати

Або туманами побути на час.

Бігти їм або падати, дощами десь плакати

Або туманами побути на час.

І осінь напівсонно, горячи променями світла,

Помаранчеве літо прогнати не поспішала.

Звала подругу осінь, щоб літа бачачи сиво,

На голові її мимоволі розплакалася.

Звала подругу осінь, щоб літа бачачи сиво,

На голові її мимоволі розплакалася.

Сама з собою осінь закружляла хороводи

І повільні води не спитають час.

Бігти їм або падати, дощами десь плакати

Або туманами побути на час.

Бігти їм або падати, дощами десь плакати

Або туманами побути на час.