Мишина песня - Елена Ваенга

У меня сейчас кое с кем нелады,

Не радует меня берег мой.

Во мне порвалась не одна, а две струны,

Но ты, девочка, пой.

И пусть говорят, что остался лишь шаг

До сказочных перемен,

Но я, задаю самый главный вопрос:

А что тебе надо взамен?

Я не говорю на твоём языке,

Но я могу тебя понимать.

И сколько мне надо еще пролететь,

И сколько еще не спать?

И пусть корабли не найдут берегов,

Матросы пробьют паруса.

Но мне надо, чтобы ты честно смотрел

Ей прямо в глаза.

Припев:

Радует меня только голос твой;

Складывать нельзя — я вычитаю.

Ты меня нашел, — я твой ветер перемен.

Я тебя люблю и отпускаю;

Я тебя люблю и отпускаю.

Радует меня только голос твой;

Складывать нельзя — я вычитаю.

Ты меня нашел, — я твой ветер перемен.

Я тебя люблю и отпускаю;

Я тебя люблю и отпускаю.

Ноябрь, 2015.

У мене зараз дехто з негараздами,

Не радує мене берег мій.

У мене порвалася не одна, а дві струни,

Але ти, дівчинко, співай.

І нехай кажуть, що залишився лише крок

До казкових змін,

Але я, ставлю найголовніше питання:

А що тобі треба натомість?

Я не говорю твоєю мовою,

Але я можу тебе розуміти.

І скільки мені треба ще пролетіти,

І скільки ще не спати?

І нехай кораблі не знайдуть берегів,

Матроси проб'ють вітрила.

Але мені треба, щоб ти чесно дивився

Їй прямо в очі.

Приспів:

Тішить мене тільки твій голос;

Складати не можна - я віднімаю.

Ти мене знайшов,— я твій вітер змін.

Я тебе люблю і відпускаю;

Я тебе люблю і відпускаю.

Тішить мене тільки твій голос;

Складати не можна - я віднімаю.

Ти мене знайшов,— я твій вітер змін.

Я тебе люблю і відпускаю;

Я тебе люблю і відпускаю.

Листопад, 2015.