Кокаин - Елена Ваенга

Перебиты, поломаны крылья

Тихой болью всю душу свело

Кокаина серебряной пылью

Все дороги мои замело

Воровать я тогда не умела

На базаре учили воры,

А за это я песни им пела

Эти песни далёкой страны

Начинаются дни золотые

Воровской непроглядной любви

Ай вы кони мои вороные

Чёрны вороны — кони мои

Устелю эти сани коврами

Ленты алые в гривы вплету

Пронесусь невозведанной далью

И тебя на лету подхвачу

Мы ушли от проклятой погони

Перестань, моя крошка, рыдать

Нас не выдадут чёрные кони

Вороным их теперь не догнать

Тихо струны гитары рыдают

Моим думам печальный ответ

Я девчонка ещё молодая,

А душе моей тысячу лет

Перебиты, поломаны крылья

Тихой болью всю душу свело

Кокаина серебряной пылью

Все дороги мои замело

Перебиті, поламані крила

Тихим болем всю душу звело

Кокаїну срібним пилом

Всі дороги мої заміло

Красти я тоді не вміла

На базарі вчили злодії,

А за це я пісні ним спіла

Ці пісні далекої країни

Починаються дні золоті

Злодійському непроглядному коханню

Ай ви коні мої вороні

Чорні ворони — коні мої

Устелю ці сани килимами

Стрічки червоні в гриви вплітають

Пронесуся невідомою далечінь

І тебе на літу підхоплю

Ми пішли від проклятої погоні

Перестань, моя крихто, плакати

Нас не видадуть чорні коні

Вороним їх тепер не наздогнати

Тихо струни гітари ридають

Моїм думкам сумна відповідь

Я дівчинка ще молода,

А душі моїй тисячу років

Перебиті, поламані крила

Тихим болем всю душу звело

Кокаїну срібним пилом

Всі дороги мої заміло