Блудница - Елена Ваенга, Андрей Ягунов

Позабыла меня любовь, ничего не сказав, ушла,

Поддалась искушениям вновь,

И другого себе нашла.

Издевается надо мной,

Веселится и пьет вино,

А когда наступает ночь, стучится в мое окно

Издевается надо мной,

Веселится и пьет вино,

А когда наступает ночь, стучится в мое окно

Я ее теперь не позову,

С глаз долой, а из сердца вон

Одиночество переживу

Не пойду я к ней на поклон.

Мое сердце стучит в груди, надрывается и зовет,

А я прошу тебя, не уходи, соглашается и идет

Мое сердце стучит в груди, надрывается и зовет,

А я прошу тебя, не уходи, соглашается и идет

Так живем мы с ней много лет,

Развлекаемся и поем.

Разбирая где тьма, где свет,

Бог подскажет, а мы поймем.

Веселимся и пьем вино,

А когда ночь дышит тишиной,

Она стучится в мое окно,

Издевается надо мной.

Веселимся и пьем вино,

А когда ночь дышит тишиной,

Она стучится в мое окно,

Издевается надо мной.

Мое сердце стучит в груди, надрывается и зовет,

А я прошу тебя, не уходи, соглашается и идет.

А я прошу тебя, не уходи.

Забула мене любов, нічого не сказавши, пішла,

Піддалася спокусам знову,

І іншого знайшла.

Знущається з мене,

Веселиться і п'є вино,

А коли настає ніч, стукає в моє вікно

Знущається з мене,

Веселиться і п'є вино,

А коли настає ніч, стукає в моє вікно

Я ее тепер не покличу,

З очей геть, а з серця геть

Самотність переживу

Не піду я до неї на уклін.

Моє серце стукає в груди, надривається і кличе,

А я прошу тебе, не іди, погоджується і іде

Моє серце стукає в груди, надривається і кличе,

А я прошу тебе, не іди, погоджується і іде

Так живемо ми з ним багато років,

Розважаємось і співаємо.

Розбираючи де темрява, де світло,

Бог підкаже, а ми зрозуміємо.

Веселимося і п'ємо вино,

А коли ніч дихає тишею,

Вона стукає у моє вікно,

Знущається з мене.

Веселимося і п'ємо вино,

А коли ніч дихає тишею,

Вона стукає у моє вікно,

Знущається з мене.

Моє серце стукає в груди, надривається і кличе,

А я прошу тебе, не іди, погоджується і іде.

А я прошу тебе, не йди.