Уходи - Елена Терлеева

Стой, не надо ближе.

Оставь.

Нет, больше песни не слышно о нас.

Негой во мне наше воспоминание.

Дай мне остыть, поцелуй на прощание.

Смотришь в глаза, подари же себя мне, как в первый раз —

И уходи навсегда, навсегда!

Отпусти меня, дай спокойно спать.

Здравствуй и прощай, я устала ждать.

Окончен диалог и наш последний вздох.

Отпусти меня, не принадлежу.

Я не знаю как, но тебе скажу:

Стать моим не смог, и наш последний вздох.

Ждать не надо больше.

Пусти.

Лгать, не оставила шансов, прости.

Эти слова, эти руки и плечи.

Снова права, отпущу в бесконечность.

Смотришь в глаза, подари же себя мне, как в первый раз —

И уходи навсегда, навсегда.

Отпусти меня, дай спокойно спать.

Здравствуй и прощай, я устала ждать.

Окончен диалог и наш последний вздох.

Отпусти меня, не принадлежу.

Я не знаю как, но тебе скажу:

Стать моим не смог, и наш последний вздох.

Больше не будет моих поцелуев.

Как не старайся, я не ревную.

Кончилась пьеса, нить оборвалась.

Я уходу и не возвращаюсь.

Отпусти меня, дай спокойно спать.

Здравствуй и прощай, я устала ждать.

Окончен диалог и наш последний вздох.

Отпусти меня, не принадлежу.

Я не знаю как, но тебе скажу:

Стать моим не смог, и наш последний вздох.

Стій, не треба ближче.

Залиш.

Ні, більше пісні не чути про нас.

Нігою у мені наш спогад.

Дай мені охолонути, поцілуй на прощання.

Дивишся в очі, подаруй ж себе мені, як у перший раз —

І йди назавжди, назавжди!

Відпусти мене, дай спокійно спати.

Привіт і прощай, я втомилася чекати.

Закінчено діалог і наш останній зітхання.

Відпусти мене, не належу.

Я не знаю як, але скажу:

Стати моїм не зміг, і наш останній зітхання.

Чекати не треба більше.

Нехай.

Брехати, не залишила шансів, вибач.

Ці слова, ці руки і плечі.

Знову права, відпущу в нескінченність.

Дивишся в очі, подаруй ж себе мені, як у перший раз —

І йди назавжди, назавжди.

Відпусти мене, дай спокійно спати.

Привіт і прощай, я втомилася чекати.

Закінчено діалог і наш останній зітхання.

Відпусти мене, не належу.

Я не знаю як, але скажу:

Стати моїм не зміг, і наш останній зітхання.

Більше не буде моїх поцілунків.

Як не старайся, я не ревну.

Закінчилася п'єса, нитка обірвалася.

Я доглядаю і не повертаюся.

Відпусти мене, дай спокійно спати.

Привіт і прощай, я втомилася чекати.

Закінчено діалог і наш останній зітхання.

Відпусти мене, не належу.

Я не знаю як, але скажу:

Стати моїм не зміг, і наш останній зітхання.