Надежды крашеная дверь - Елена Камбурова

Надежды крашеная дверь,

Фортуны мягкая походка,

Усталый путник средь потерь,

Всегда припрятана находка,

Всегда припрятана находка,

И пусть видна она нечетко,

Но ждёт тебя она, поверь.

И пусть видна она нечетко,

Но ждёт тебя она, поверь.

Улыбка женщины одной,

Единственной, неповторимой,

Соединенною с тобой

Суровой ниткою незримой,

Суровой ниткою незримой,

От обольщения хранимой

Своей загадочной судьбой,

От обольщения хранимой

Своей загадочной судьбой.

Придут иные времена

И выдумки иного рода,

Но будет прежнею она,

Как май, надежда и природа,

Как май, надежда и природа,

Как жизнь и смерть, и запах мёда,

И чашу не испить до дна,

Как жизнь и смерть, и запах мёда,

И чашу не испить до дна.

И чашу не испить до дна.

Надії фарбовані двері,

Фортуни м'яка хода,

Втомлений подорожній серед втрат,

Завжди прихована знахідка,

Завжди прихована знахідка,

І нехай видно вона нечітко,

Але чекає тебе вона, повір.

І нехай видно вона нечітко,

Але чекає тебе вона, повір.

Посмішка жінки однієї,

Єдиною, неповторною,

З'єднаною з тобою

Суворою ниткою незримою,

Суворою ниткою незримою,

Від спокуси збереженої

Своєю загадковою долею,

Від спокуси збереженої

Своєю загадковою долею.

Настануть інші часи

І вигадки іншого роду,

Але буде колишня вона,

Як травень, надія та природа,

Як травень, надія та природа,

Як життя і смерть, і запах меду,

І чашу не випити до дна,

Як життя і смерть, і запах меду,

І чашу не випити до дна.

І чашу не випити до дна.