Гренада - Елена Камбурова

Мы ехали шагом, мы мчались в боях,

И «Яблочко"песню держали в зубах.

И песенку эту поныне хранит Gm Трава молодая, степной малахит.

Но песню иную о дальней земле

Возил мой приятель с собою в седле.

Он пел, озирая родные края:

Гренада, Гренада, Гренада моя.

Он песенку эту твердил наизусть.

Откуда у парня испанская грусть.

Ответь Александровск, и Харьков ответь —

Давно ль по испански мы начали петь.

Я хату покинул, пошел воевать,

Чтоб землю в Гренаде крестьянам отдать.

Прощайте, родные, прощайте, друзья —

Гренада, Гренада, Гренада моя.

Мы мчались, мечтая постичь поскорей

Грамматику боя, язык батарей

Восход поднимался и падал опять,

И лошадь устала степями скакать.

Но яблочко песню играл эскадрон

Смычками страданий на скрипках времен.

Где же приятель песня твоя —

Гренада, Гренада, Гренада моя?

Пробитое тело на земь сползло.

Товарищ впервые покинул седло

Я видел над трупом склонилась луна

И мертвые губы шепнули Грена…

Да, в дальнюю область, заоблачный плес

Ушел мой приятель, и песню унес

С тех пор не слыхали родные края

Гренада, Гренада, Гренада моя.

Отряд не заметил потери бойца,

И яблочко песню допел до конца,

Лишь по небу тихо сползла погодя

На бархат заката слезинка дождя.

Новые песни придумала жизнь,

Не надо, товарищь, о песне тужить.

Не надо, не надо, ненадо, друзья.

Гренада, Гренада, Гренада моя.

Ми їхали кроком, ми мчали в боях,

І «Яблучко» пісню тримали в зубах.

І пісню цю понині зберігає Gm Трава молода, степовий малахіт.

Але пісню іншу про далеку землю

Возив мій приятель із собою в сідлі.

Він заспівав, озираючи рідні краї:

Гренада, Гренада, моя Гренада.

Він пісеньку цю твердив напам'ять.

Звідки у хлопця іспанський сум.

Відповідай Олександровськ, і Харків відповідай —

Давно ль і іспанською ми почали співати.

Я хату покинув, пішов воювати,

Щоб землю в Гренаді селянам віддати.

Прощайте, рідні, прощайте, друзі —

Гренада, Гренада, моя Гренада.

Ми мчали, мріючи осягнути швидше

Граматику бою, мова батарей

Схід піднімався і падав знову,

І кінь втомився степами скакати.

Але яблучко пісню грав ескадрон

Змичками страждань на скрипках часів.

Де приятель пісня твоя—

Гренада, Гренада, моя Гренада?

Пробите тіло на землю сповзло.

Товариш вперше покинув сідло

Я бачив над трупом схилився місяць

І мертві губи шепнули Грена...

Так, в далеку область, захмарний плес

Пішов мій приятель, і пісню забрав

З того часу не чули рідні краї

Гренада, Гренада, моя Гренада.

Загін не помітив втрати бійця,

І яблучко пісню доспівав до кінця,

Лише по небу тихо сповзла згодом

На оксамит заходу сонця сльозинка дощу.

Нові пісні вигадала життя,

Не треба, товаришу, про пісню тужити.

Не треба, не треба, не треба, друзі.

Гренада, Гренада, моя Гренада.