Spacer - Eldo

Ciepła wiosenna noc mijam filary

Górą jeżdżą pociągi, mur oznaczył Keramik

Przy szpitalu, w którym leżał kiedyś Piotrek

Śpiące Powiśle rozwidlenie Solca i Dobrej

Lubię włóczyć się po mieście, wiesz o tym doskonale

Przy świetle latarń, by myśleć o moim mieście

I mam nadzieję, że nie boisz się deszczu

Wyjdź z domu, spokój znajdź w powietrzu

W deszczu miasta oddech, na twarzy krople

W noce pełne inspiracji zmieniam swe bezsenne noce

Gdzieś na mieście brat w swoim taxi

Światłami kroi mgłę, ktoś może nad literami

Próbuje przegnać sen, gapi się w sufit

Próbuje znaleźć sens lub chce do snu się zmusić

Ktoś kogoś rzucił, ktoś płacze, ktoś się kocha, ktoś bije

Ktoś odgania stres tańcem

Ty daj mi rękę, chodźmy na spacer

Warszawską wiosenną, ciepłą nocą, która dla nas płacze

Spacer przez ulice, aleje, place

Wiosenną nocą która płacze

Chodź ze mną, razem przywitamy dzień nad Wisłą

Jutro zagadką, za to tej nocy może zdarzyć się wszystko

Żyję dla takich chwil kiedy bierzesz haust powietrza

I krzyczysz chwilo proszę bądź wieczna

Jestem zuchwały, bezczelny, zachłanny i co?

Od kiedy pamiętam chciałem zobaczyć wszystko

Karmię wiecznie głodny brzuch namiętności

Razem z Erato słowa na drodze ku nieśmiertelności

Może to dziwne ale lubię noce

Lubię ten mrok który narasta jak już zniknie Słońce

Ty odwiedzasz we śnie świat jak z bajki

Ja wydeptuję ulice zapisuje tuszem puste kartki

Trzecią pokazują już zegarki

Krople kapią, łzy płyną, ktoś komuś w oczy patrzy

Powietrze elektryczne, pełne emocji w twoim pokoju

Kiedy słuchasz efektów tej nocy

Słyszę kroki, ktoś wyrósł jak z podziemi, słyszę

Dobry wieczór, dokumenty, ręce wyjmij z kieszeni

Теплою весняною ніччю я повз стовпи

Нагору ходять потяги, на стіні позначено Керамік

У лікарні, де колись лежав Пьотрек

Спляче Повисле, розвилка Солця та Добра

Я люблю бродити по місту, ти це добре знаєш

При світлі ліхтарів думати про своє місто

І я сподіваюся, що ти не боїшся дощу

Вийдіть з дому, знайдіть спокій у повітрі

Під дощем міста подих, краплі на обличчі

Я перетворюю свої безсонні ночі на ночі, повні натхнення

Десь у місті брат у своєму таксі

Вогнями туман розсікає, хтось, може, над буквами

Він намагається прогнати сон, дивиться в стелю

Він намагається зрозуміти сенс або хоче змусити себе заснути

Хтось когось кинув, хтось плаче, хтось кохається, хтось б’є

Хтось знімає стрес танцями

Дай мені руку, ходімо гуляти

Тепла весняна ніч у Варшаві, яка плаче за нами

Пройдіться вулицями, проспектами, площами

У весняну ніч, що плаче

Ходімо зі мною, ми разом зустрінемо день на Віслі

Завтра – загадка, але сьогодні ввечері може статися все

Я живу для таких моментів, коли ти вдихаєш повітря

І ти кричиш на мить, будь ласка, будь вічним

Я зухвалий, нахабний, жадібний і що?

Відколи себе пам’ятаю, я хотів побачити все

Я годую вічно голодне черево пристрасті

Разом з Ерато слова на шляху до безсмертя

Можливо, це дивно, але я люблю ночі

Мені подобається темрява, яка зростає, коли зникає сонце

Уві сні ви відвідуєте світ, як із казки

Я ступаю по вулицях, малюючи порожні сторінки

Третій уже показує годинники

Капають краплі, течуть сльози, комусь в очі хтось дивиться

Електричне повітря, сповнене емоцій у вашій кімнаті

Коли слухаєш ефект ночі

Чую кроки, хтось виріс із підпілля, чую

Добрий вечір, документи, витягніть руки з кишень