Salz Der Erde - Eisregen

Ich war die Seuche, die den Körper

faulen lässt

Ich bin die größte Geißel, einzig am Sterben

halt ich fest

Ich war die Pest, der Tausende zum Opfer fiel

Ich bin der Weg, ich bin das Ziel —

Ich bin das Salz…

… in den Wunden dieser Welt…

Nennt mich das Salz der Erde…

Ich war der Krieg, der jedes Land in Atem hielt

Ich war der Trupp der Maden,

der das Fleisch der Toten stielt

Ich war die Bombe, die auf Hiroshima fiel

Ich war der Weg, ich bin das Ziel —

Nennt mich das Salz der Erde…

Ich bin der Nebel, der den Leidensweg verdeckt

Ich bin die Flamme, die das Fleisch vom Körper leckt

Ich bin die Klinge, die in die Muskeln dringt

Und jede Spur von Hoffnung niederringt

Ich bin der einzige meiner Art

Ich bin das Salz der Erde…

Ich bin der Hunger, der beißend durch den Körper fährt

Ich bin die Furcht in den Kinderaugen dieser Welt

Ich bin die Unrast, die den Selbstmörder befällt

Und der als letzten Weg den Tod als Leben wählt

Ich war und werde immer sein

Ich bin die Wahrheit und der falsche Schein

Ich bin das Wachs, das jedes Körperglied bedeckt

Nachdem die Leiche wochenlang im Wasser schwimmt

Ich bin die Bitterkeit, die dir den Atem nimmt

Ich bin das Salz, mein Gesicht bleibt unerkannt

Doch mein Wirken zeigt euch in aller Pracht

Ich bin das Licht am Ende der Todesnacht

Ich war dort als das Leben begann

Und werde hier sein bis zum Untergang

Bis dahin verbleibt mir wenig Zeit

Ich schmücke euch mit meinem Totenkleid

Ich bin das Salz der Erde…

Я був чумою, що тіло

дайте гнити

Я найбільший бич, тільки вмираю

я тримаюсь

Я був чумою, яка вбила тисячі людей

Я - шлях, я - мета -

я сіль...

...в ранах цього світу...

Називай мене сіллю землі...

Я був тією війною, яка тримала кожну країну в напрузі

Я був загоном опаришів

який краде тіло мертвих

Я був бомбою, яка впала на Хіросіму

Я був шляхом, я є метою —

Називай мене сіллю землі...

Я — туман, що покриває випробування

Я полум'я, що злизує плоть з тіла

Я — лезо, яке пронизує м’язи

І ламає кожну сліду надії

Я єдиний у своєму роді

Я сіль землі...

Я — голод, що пронизує тіло

Я страх в дитячих очах цього світу

Я — неспокій, який охоплює самогубця

І хто вибирає смерть як життя, як останній шлях

Я був і завжди буду

Я - правда і фальшивий вигляд

Я віск, який покриває кожну кінцівку

Після того як труп плаває у воді тижнями

Я — гіркота, від якої перехоплює подих

Я сіль, моє обличчя залишається непізнаним

Але мої роботи показують вас у всій красі

Я світло в кінці ночі смерті

Я був там, коли почалося життя

І буде тут до кінця

До того часу у мене мало часу

Я прикрашаю вас своїм саваном

Я сіль землі...