Разве ты не знаешь - ЭGO

Малышка, перестань... Я сам устал...

Давай, перелистав, все расставим по местам...

Мне надоели эти ссоры... Снова и снова...

Как-будто ищем повод... Но повода нет такого...

Я захлопну дверь, типа "На, реви"...

А сам мысленно прошу "Обратно позови"...

Постою за дверью пару минут и уйду...

А так хотел сказать "Люблю"...

Разве ты не знаешь, как люблю тебя я?

Ты пойми любовь живет, грехи прощая...

Если хочешь, то уйду я... Так и будет...

Мое сердце твои губы не забудет...

Я без тебя не смог... Пытался... Видит Бог...

Вдыхал тебя как смок... Ты мой последний вдох...

Я без тебя не смог... Это чистая правда...

Тогда зачем все это надо, моя отрада?

Когда ты плачешь и слезы твои капают...

В груди колотит, больно сердцу моему...

И, вроде, давно пора завязывать с этим...

Но ведем себя как дети, типа не в ответе...

Я без тебя не смог... Теперь я одинок...

И, вдруг, все стало ясно... Важно пару строк...

Забудем все обиды, ссоры и все слова...

Я люблю тебя и ты мне очень нужна...

Разве ты не знаешь, как люблю тебя я?

Ты пойми любовь живет, грехи прощая...

Если хочешь, то уйду я... Так и будет...

Мое сердце твои губы не забудет...

Разве ты не видишь какого нам?

Без тебя нет сна и нет покоя...

Мы с тобой, друг друга убивая...

Просим у любви кусочек рая...

Время залечит раны... Унесет боль...

И, как всегда упрямо, буду рядом с тобой...

Ты прости... Знаю, тебе было трудно...

На моей груди усни... Я встречу утром...

Мне не надо никого, среди тысяч и сотен...

С тобою мне легко... Я впервые свободен...

Обнимая, только об одном тебя прошу

"Никуда не уходи"... И я не отпущу...

Разве ты не знаешь, как люблю тебя я?

Ты пойми любовь живет, грехи прощая...

Если хочешь, то уйду я... Так и будет...

Мое сердце твои губы не забудет...

Малятко, перестань... Я сам втомився...

Давай, перегорнувши, все розставимо по місцях.

Мені набридли ці сварки... Знов і знов...

Наче шукаємо привід... Але приводу такого немає...

Я зачиню двері, типу "На, реві"...

А сам подумки прошу "Назад поклич"...

Постою за дверима пару хвилин і піду...

А так хотів сказати "Люблю"...

Хіба ти не знаєш, як я тебе люблю?

Ти зрозумій любов живе, гріхи прощаючи...

Якщо хочеш, то я піду... Так і буде...

Моє серце твої губи не забуде.

Я без тебе не зміг... Намагався... Бачить Бог...

Вдихав тебе як смок... Ти мій останній вдих...

Я без тебе не зміг... Це правда...

Тоді навіщо все це треба, моя втіха?

Коли ти плачеш і сльози твої капають.

У грудях б'є, боляче серцю моєму...

І, начебто, давно настав час зав'язувати з цим...

Але поводимося як діти, типу не відповідають...

Я без тебе не зміг... Тепер я самотній...

І, раптом, все стало ясно... Важливо кілька рядків...

Забудемо всі образи, сварки та всі слова...

Я люблю тебе і ти мені дуже потрібна...

Хіба ти не знаєш, як я тебе люблю?

Ти зрозумій любов живе, гріхи прощаючи...

Якщо хочеш, то я піду... Так і буде...

Моє серце твої губи не забуде.

Хіба ти не бачиш якогось нам?

Без тебе немає сну і немає спокою.

Ми з тобою, один одного вбиваючи...

Просимо у коханні шматочок раю...

Час вилікує рани... Занесе біль...

І, як завжди вперто, буду поряд з тобою.

Ти вибач... Знаю, тобі було важко...

На моїх грудях засни... Я зустріну вранці...

Мені не треба нікого, серед тисяч і сотень...

З тобою мені легко... Я вперше вільний...

Обіймаючи, тільки про одного тебе прошу

"Нікуди не йди"... І я не відпущу...

Хіба ти не знаєш, як я тебе люблю?

Ти зрозумій любов живе, гріхи прощаючи...

Якщо хочеш, то я піду... Так і буде...

Моє серце твої губи не забуде.