Un Refrain Courant Dans la Rue - Édith Piaf

Dans un amour, faut de la fierté

Pouvoir se taire, de la dignité

Savoir partir au bon moment

Cacher son mal en souriant

Et je me disais en marchant

Que j’avais su partir à temps

Si mon cœur est désespéré

Il ne m’aura pas vu pleurer

Un refrain courait dans la rue

Bousculant les passants

Qui s’faufilait dans la cohue

D’un p’tit air engageant

J'étais sur son passage

Il s’arrêta devant moi

Et me dit d'être sage

«Tu es triste, mon Dieu, pourquoi?

Viens, et rentre dans ma chanson

Il y a de beaux garçons

Jette ton chagrin dans le ruisseau

Et tourne-lui le dos»

Il faut que ton couplet soit gai

Alors parlons du mois de mai

Des arbres en robe, de lilas

Et de l'été qui pousse en tas

Y’a des violettes, un balcon

Un vieux poète chante une chanson

Ma robe est tachée de soleil

Je le garde pour mes réveils

Un refrain courait dans la rue

Bousculant les passants

Qui s’faufilait dans la cohue

D’un p’tit air engageant

Les gens sur son passage

Se regardaient l’air surpris

Cessaient leurs bavardages:

«Quel est donc ce malappris ?»

Oui, mais l’air était entraînant

Et les mots engageants

Et surtout, il y avait dedans

Du rire à bout portant

Si cet air qui court dans la rue

Peut chasser vos tourments

Alors entrez dans la cohue

Y’a d’la place en poussant

У любові це вимагає гордості

Вміти мовчати, гідність

Знати, коли йти

Приховай свій біль посмішкою

І я думав про себе, ходячи

Щоб я знав, як піти вчасно

Якщо моє серце відчайдушне

Він не побачив, як я плачу

Вулицею пробіг хор

Толкаються перехожих

Хто прослизнув крізь натовп

З невеликою кількістю захоплюючого повітря

Я був на його шляху

Він зупинився переді мною

І скажи мені бути добрим

«Ти сумний, Боже мій, чому?

Давай і зайди в мою пісню

Є гарні хлопці

Кинь свою скорботу в потік

І поверніться до нього спиною"

Твій вірш має бути веселим

Тож поговоримо про травень

Одягнені дерева, бузки

І літо, що росте купами

Є фіалки, балкон

Старий поет співає пісню

Моя сукня заплямована сонцем

Я зберігаю це для своїх будильників

Вулицею пробіг хор

Толкаються перехожих

Хто прослизнув крізь натовп

З невеликою кількістю захоплюючого повітря

Люди на його шляху

Здивовано подивилися один на одного

Їхні балаканини припинилися:

— Хто це невивчений?

Так, але мелодія була привертою

І захоплюючі слова

І понад усе в ньому було

Точний сміх

Якщо це повітря, що біжить на вулиці

Може прогнати твої муки

Тож займіться суєтою

Є місце штовхання