Mariages - Édith Piaf

Six heures, Place de la Trinit?,

Quand le coup de feu a claqu?

Juste en face du petit caf?.

La dame qui avait tir?

Regardait d’un air?

tonn?

L’homme en gris qui?

tait tomb?.

On ajouta un num?

ro

Sur le registre de bureau

Du commissariat de police.

La dame, elle ne veut pas parler

Et quand le juge est fatigu?,

Elle bavarde avec son pass…

Dire que tout?

a a commenc?

En m?

me temps qu’un soleil d'?t?

Qui avait l’air fait pour durer

Et le soleil s'?tait pos?

Sur un jeune homme en gris fonc?

Qui avait l’air fait pour danser.

Alors, bien s?

r, elle a vals?

Et puis apr?

s, l’a embrass?

Il n’en faut pas plus pour aimer.

On ajouta un num?

ro

Sur le registre de bureau

De la mairie du quatorzi?

me.

Alors, tout devient merveilleux.

Dans les beaux r?

ves, on ne fait pas mieux.

La dame, elle en ferme les yeux.

Elle revoit, elle revoit

Le seul jour de da vie, je crois

O?

elle a fait un signe de croix

Car tout?

tait miraculeux.

L'?glise chantait rien que pour eux

Et m?

me le pauvre?

tait heureux.

C’est l’amour qui faisait sa tourn?

e

Et, de l?-haut,?

toutes vol?

es

Les cloches criaient: «Vive la mari?

e !»

Sonnez, sonnez, carillonnez !

S’il a jur?

fid?

lit?,

Il a menti, le bien-aim?.

Sonnez, sonnez, carillonnez !

Il a jur?

fid?

lit?

Il a menti, le bien-aim…

Carillonnez …

Шість годин, Place de la Trinit?,

Коли пролунав постріл?

Прямо перед маленьким кафе?.

Дама, яка стріляла?

Подивився поглядом?

грім?

Хто чоловік у сірому?

впав?

Ми додали число?

ро

В офісному реєстрі

З відділку поліції.

Пані, вона не буде говорити

А коли суддя втомився?,

Вона розповідає про своє минуле…

Скажи це все?

це почалося?

В м?

мені час, що літнє сонце?

Який, здавалося, тривав

І сонце зайшло

На молодого чоловіка в темно-сірому?

Хто виглядав створеним для танців.

Отже, звісно

r, вона vals?

А потім після?

с, поцілувала його?

Щоб любити, не потрібно більше.

Ми додали число?

ро

В офісному реєстрі

З чотирнадцятої ратуші?

мене.

Тоді все стає чудовим.

У прекрасному р?

Ну, у нас не краще.

Пані, вона закриває очі.

Вона знову бачить, вона знову бачить

Єдиний день у моєму житті, я вірю

куди?

вона хрестилася

Тому що всі?

було чудодійним.

Церква співала саме для них

А М?

я бідний?

був щасливий.

Невже любов бере свою чергу?

і

А зверху,?

всі крадіжки?

є

Дзвони кричали: «Vive la mari?

е!”

Дзвін, дзвени, дзвонить!

Якщо він присягався?

fid?

ліжко?,

Він збрехав, коханий?.

Дзвін, дзвени, дзвонить!

Він присягався?

fid?

ліжко?

Він збрехав, коханий...

Дзвінок…